Газета Наша Дружковка
 
ДРУЖКОВСКАЯ ГОРОДСКАЯ ЕЖЕНЕДЕЛЬНАЯ ГАЗЕТА

Главная страница

№35 (197) 2 сентября 2013 г.


ПОЛИТИКА И ЭКОНОМИКА
Наша Дружковка


Вы еще не купили
новый "Справочник - путеводитель" по Дружковке?
Дружковка-Путеводитель

Это:
- самые точные карты поселков и микрорайонов;
- 650 географических объектов;
- круглосуточные аптеки, универсальные телефоны-автоматы, опорные пункты милиции, стоянки такси, важнейшие госучреждения, заводы;
- около 100 предприятий малого и среднего бизнеса, их адреса и телефоны;
- новейгие сведенья по истории Дружковки и количеству населения.

А кроме этого - прекрасный дизайн, офсетная печать, цветной вкладыш и цветная ламинированая обложка.

Такого Дружковка еще не видела!

Цена одного путеводителя -
10 гривен.

Спрашивайте у распространителей и в специализированных магазинах "Канцтовары".

В редакции газеты "НАША ДРУЖКОВКА"(ул. Ленина, 26) вы можете приобрести новый путеводитель за наличный и безналичный расчет.

Тел. (06267) 4-24-32.

Вибори - 2010: парад ляльководів

Сергій Сорока, для УП

Помаранчева революція 2008 року дала унікальний шанс новообраним керівникам держави, Ющенку та Тимошенко, якому, мабуть, позаздрив би будь-який політик світу: незалежність від політичного та економічного істеблішменту, внутрішнього чи зовнішнього.

Таку незалежність дарував вождям революції Майдан та небачена підтримка виборців (більше 60%). За таких обставин Ющенко мав повне моральне право для того, щоб, по-перше, сформувати уряд без огляду на матеріальні інтереси спонсорів власної виборчої кампанії. По-друге, провести швидкі та рішучі системні реформи, на які Україна, на жаль, не дочекалась і досі.
Як відомо, цей шанс бездарно втрачено, а час змарновано. Без фінансової, медійної та адміністративної підтримки фінансово-політичних груп в Україні, та, що особливо прикро, за її кордонами, жоден політик не може розраховувати на більш-менш позитивний результат як на президентських, так і на парламентських виборах.
Навіть найбільш потужні політичні партії в Україні втратили зародки внутрішньої демократії на користь розбудови жорсткої вертикалі управління, всі ключові пости в партійних організаціях віддані партійним спонсорам, які і формують виборчі списки.
Тому варто виборцю перед тим, як іти до урн для голосування проаналізувати, не тільки те, чи той чи інший кандидат здатний виконати власні передвиборчі обіцянки, але й наскільки потенціальні президенти залежні від внутрішнього та зовнішнього впливів.
Щодо залежності від впливу Росії можна судити за тоном відповіді основних українських політиків на лист президента Росії Медведєва президенту України Ющенку. Тут, звичайно, виділяється Віктор Янукович, який в черговий раз поквапився висловити свою толерантність до російського очільника.
Але цим самим він знову відштовхнув від себе часом зневіреного західноукраїнського виборця, який вже якось почав замислюватися, “а чи не такий страшний чорт, як його малюють”? Поспішна відповідь Януковича знову підтвердила, що “чорт таки страшний”.

“І нашим, і вашим” виглядає відповідь Яценюка, яка, напевне, як не позбавить, так і суттєво не додасть йому прихильників.
Власне доволі державницькими виглядають відповіді як Ющенка, так і Тимошенко. Щодо Ющенка – очікувано, а щодо Тимошенко – реакція Кремля на таку відповідь могла б потопити надії на толерантність з боку Росії до її особи. Якби Кремль того захотів…
Взагалі із претендентів “великої трійки” на посаду президента України, поки що Тимошенко найбільш вдало займає плацдарми перед стартом перегонів. Мало того, що із Путіним у Тимошенко явно склалися доволі приязні відносини, вона зуміла налагодити нормальні стосунки з усіма так званими олігархами: дехто працює в її команді, дехто їй “співчуває”, з рештою – підписано “пакт про ненапад”, включно Ріната Ахметова.
Єдиний, із ким ведеться відверта війна – Дмитро Фірташ, тож у нього немає іншого виходу, ніж підтримувати інших більш-менш реальних кандидатів у президенти.
Головна проблема Януковича – реально на його боці грають тільки донецькі бізнесмени, та й то не всі. Частина з них, які на початку літа підтримували створення коаліції із БЮТом, і які згодом були відверто “кинуті” Януковичем, якщо і працюватимуть у штабі головного регіонала, то без “ентузіазму”.
Луганський бізнес після скандалу із Тихоновим займатиме вичікувальну позицію, Харків через Євро-2012 – нейтралітет. Інші “блакитні” або голосуватимуть за інерцією (“даємо йому останній шанс”), або голосуватимуть “ногами”.
Єдине поки що технологічне придбання Януковича – це команда Черновецького в Києві, якій належить переконати власний електорат (біля 600 тисяч бабусь і дідусів) голосувати за Януковича. Напевне, перед цією командою поставлене завдання розповсюдити напрацьовані технології на інші регіони України.
Тобто для Віктора Януковича ситуація наразі виглядає так: втрачено західний електорат, не придбано поки що центральний, трохи розмобілізовано східний, та “взято на прокат” київського виборця Черновецького.
З огляду на це, штаб Януковича задля мобілізації свого електорату муситиме витягнути старі лозунги про статус російської мови, НАТО та союз із Росією для повторного використання. А це вже – фарс.
Крім того, Юлія Тимошенко знайшла найболючіше місце для Віктора Януковича – резиденція в Межигір’ї під Києвом із майже 140 гектарами заповідної землі. Складається враження, що якщо постане питання: або йти у ва-банк, і в разі програшу втратити “хатинку”, або провести виборчу кампанію “без фанатизму” та зберегти в пожиттєвому користуванні резиденцію, та ще й згодом, після створення “коаліції національної злагоди”, зайняти почесну посаду спікера парламенту, то за певних обставин, другий варіант може стати найбільш прийнятним як для лідера ПР, так і самої ПР.
Щодо Арсенія Яценюка – то він ще не знайшов свою нішу на полі битви гігантів. З іміджем “героя-рятівника в полосочку” його технологи явно перемудрили, а імідж молодого всезнайки та всевмійки він тим самим втратив.
На Віктора Ющенка практично ніхто вже не звертає уваги, розуміючи, що, по-перше, нічого особливого чинний президент за останні півроку своєї каденції вже не зробить. По-друге, в майбутній політичній вищій лізі місця йому немає.
Ніхто із претендентів на посаду президента ще реально не працював із головною рушійною силою помаранчевої революції – малим та середнім бізнесом. Поки що технології спрямовані на “обіцянки для бідних” та “гарантії для олігархів”. А дарма.
Представники малого та середнього бізнесу, “білі комірці” та творча та наукова інтелігенція тільки на перший погляд складають відносно невеликий відсоток виборців, але те, на що вони здатні, показали події осені 2008 року.
Поки що представники середнього класу з пересторогою ставляться до Тимошенко та Януковича, з огляду на прояви їхнього авторитаризму та популізму, жертвами чого перш за все стає малий та середній бізнес. До Яценюка – з іронією.
Багато із представників з готовністю проголосували б за Тігіпка чи Гриценка, але розуміють, що у них, на жаль, мало шансів пройти в другий тур, де б кожен із них, напевне, гарантовано переміг би і Януковича, і Тимошенко.
В принципі, із кандидатів в президенти ніхто поки що не може нічого дати бізнесу, навіть чинний прем’єр: для прийняття законодавчих актів парламент заблоковано, а виконавча вертикаль влади на місцях формально підпорядкована Секретаріатові президента, а реально – працює сама на себе. Так що в цьому напрямку – нічия, навіть не бойова.
Ще один не задіяний електоральний ресурс – молодь, яка живе своїм життям і на політичні ігри дорослих, здається, не звертає ніякої уваги. Ніхто із діючих політиків так і не знайшов “ключик до серця молодих”.
Підсумовуючи сказане, можна зробити наступні висновки: наразі принциповим стало питання, хто в країні є ляльководами, а кому відведена роль маріонеток.
В принципі, політики всіх часів і народів прагнуть управляти громадською свідомістю, впроваджуючи та вдосконалюючи різноманітні технології маніпуляцій цієї свідомістю. Причому, часом із трагічними наслідками для самої громадськості.
Українські політики – не виключення. Наступні президентські вибори обіцяють перетворитися на війну технологій за свідомість чи підсвідомість виборців, на відміну від минулих виборів, коли основна боротьба була направлена на мобілізацію електорату з одного боку, і мобілізацію адміністративних ресурсів – з іншого.
Головне, щоб той, хто стане президентом в 2010 році, мав мужність поставити інтереси держави та нації вище інтересів спонсорів, а не залишитись маріонеткою в руках закулісних ляльководів


Владыка ВСЕВОЛОД: «Если Господь с нами, то кто может быть против нас?»

Недавний визит в Украину Московского патриарха Кирилла вызвал незаурядный резонанс. Некоторые высказывания высокого российского церковного лица имели откровенный антиукраинский характер. Прокомментировать их любезно согласился правящий архиерей УПЦ КП, епископ Луганский и Старобильский Всеволод.
-Согласны ли вы с экспертами, которые визит патриарха Кирилла в Украину назвали сугубо политическим, но поможет ли это одному из кандидатов, которого УПЦ МП уже давно называет «президентом нашим православным»?
-Во-первых, сам визит состоялся в канун президентских выборов. Во-вторых, еще не приехав, глава РПЦ назвал Киев «духовною столицей полдня России...» Какого юга, какой России? В-третьих, вернувшись в Москву, он не собрал Синод, не отчитался перед ним, а отправился с докладом к президенту Д.Медведеву. А относительно одного из кандидатов президенты, то как бы это не было медвежьей услугой наподобие приветствия от Путина в 2008 году…
-Лично я не почувствовала, что к нам приезжало духовное лицо: кортеж из нескольких «Мерседесов», численная охрана и, как это банально ни звучит, часы стоимостью ЗО тыс. евро... И ни одного слова о духовности...
-Действительно, была и мощная охрана, и ограждение поставлено - простой человек не мог подойти к Кирилла. По телевидению было показано, что даже один из епископов Московского патриархата хотел подойти к своему патриарху, но охрана прогнала его так, что тот едва устоял на ногах. Участников пресс-конференций руководитель РПЦ избирал сам, вопросы «просевали». А призывы Кирила ограничить материальные потребности, потому что при материальной наживе мы теряем душу, как-то диссонируют со всеми внешними атрибутами, какие вы только что назвали. Бравурные выступления Кирилла, в которых речь не шла о покаянии, духовности, подобают политикам, а не духовным лицам.
-Многих удивили заявления патриарха относительно фактического оправдания сталинского режима – режима,который, кроме всего, уничтожал Божьи храмы, высылал на Колыму священников, преследовал верующих... Возможно, это связано с подписанием в 40-х годах договора о сотрудничестве между РПЦ и НКВС в лицах патриарха Сергея (Старогородского и товарища Бєрии-«сотрудничество», которое предусматривало написание доносов на верующих после их исповедей? Помните, у И.Талькова есть строки: «...священник скрывает под рясой кагэбэшный погон...»?
-Действительно, каждый священник, я уже не говорю об епископах, сотрудничал с КҐБ, каждый предоставлял письменный отчет, то есть церковь была «под колпаком». Когда развалился СССР, был собран Собор, на котором все присутствовали: и епископы, и священники, и представители монастырей, и миряне они обратились в Москву с просьбой предоставить Украинской Церкви автокефалию, в том числе просьбы подписали и митрополит Луганский Иоанникий, и митрополит Донецкий Илларион, и Харьковский - Никодим. Но потом все отказались, потому что КҐБ на каждого из архиереев, которые верой и правдой служили той системе, имел компромат. Не отказались лишь митрополит Филарет да еще двое епископов. И в настоящее время, как бы то ни было, но у нас государство Церковью не руководит, в отличие от России.
-Относительно взаимоотношений РПЦ и государства. Ґлєб Якунин - российский священник-политзаключенный - писал о руководителях РПЦ, которые занимались финансовыми махинациями, и за счет продажи гуманитарной помощи и разного рода привилегий со стороны власти в 90-е годы «высшие иерархи положили в свои карманы около полутора миллиардов долларов».
-Да, когда информация о дорогих часах руководитель РПЦ попала в прессу и Интернет, пресс-секретарь Кирилла А.Кураев назвал это «смирением» патриарха, который якобы принял подарок от какого-то президента и даже не знает, сколько он стоит. Но зная состояние патриарха, когда без лимита ввозят сигареты, спиртное, я не говорю уже о «ножках буша», нефтью торгуют... Разве это дела церкви - особенно папиросы и алкоголь?!
-По данным Академии Наук Украины, средства из украинских приходов составляют львиную долю поступлений Московского патриархата. Возможно, это является причиной отказа патриархом в создании Единственной поместной Церкви?
-И это тоже. В Москве же огромный управленческий аппарат - «митро-политбюро», как назвал его уже упомянутый Ґлєб Якунин, на содержание которого, конечно же, нужна значительная сумма средств.
-Поэтому Единственная поместная Церковь - это иллюзия или реальность?
-Я считаю, мы будем иметь Единственную поместную Церковь. Люди мудры, они сами поймут, где есть правда, а где - неправда. Если Господь с нами, то кто может быть против нас? И если патриарх Кирилл - умный церковный политик, то он даст не бумажную самостоятельность, а отпустит с миром, потому что насильственное держание ни к чему доброго не приводит. Ведь в Апостольских Правилах записано: «Каждый народ должен иметь своего первого иерарха». В этом считается единство веры в Христа, а не в руководстве.
Надеюсь, в Украине все же появится Единственная поместная Церковь - Церковь, которая объединит народ и будет нести людям веру, надежду и любовь к Богу, своему ближнему и к Украине.

Вела разговор Леся БОЛОНСКА Slovo-unp.com



Читать дальше >>

<< Вернуться на Главную страницу
№49 (211) 9 декабря 2013 г
№48 (210) 2 декабря 2013 г
№47 (209) 25 ноября 2013 г
№46 (208) 18 ноября 2013 г
№45 (207) 11 ноября 2013 г
№44 (206) 4 ноября 2013 г
№43 (205) 28 октября 2013 г
№42 (204) 21 октября 2013 г
№41 (203) 14 октября 2013 г
№40 (202) 7 октября 2013 г
№39 (201) 30 сентября 2013 г
№38 (200) 23 сентября 2013 г
№37 (199) 16 сентября 2013 г
№36 (198) 9 сентября 2013 г
№35 (197) 2 сентября 2013 г
№34 (196) 26 августа 2013 г
№33 (195) 19 августа 2013 г
№32 (194) 12 августа 2013 г
№31 (193) 5 августа 2013 г
№30 (192) 29 июля 2013 г
№29 (191) 22 июля 2013 г
№27 (189) 8 июля 2013 г
№26 (188) 24 июня 2013 г
№25 (187) 17 июня 2013 г
№24 (186) 10 июня 2013 г
№23 (185) 3 июня 2013 г
№22 (184) 27 мая 2013 г
№21 (183) 20 мая 2013 г
№20 (182) 13 мая 2013 г
№19 (181) 6 мая 2013 г
№18 (180) 29 апреля 2013 г
№17 (179) 22 апреля 2013 г
№16 (178) 15 апреля 2013 г
№15 (177) 8 апреля 2013 г
№14 (176) 1 апреля 2013 г
№13 (175) 25 марта 2013 г
№12 (174) 18 марта 2013 г
№11 (173) 11 марта 2013 г
№10 (172) 4 марта 2013 г
№9 (171) 25 февраля 2013 г
№8 (170) 18 февраля 2013 г
№7 (169) 11 февраля 2013 г
№6 (168) 4 февраля 2013 г
№5 (167) 28 января 2013 г
№4 (166) 21 января 2013 г
№3 (165) 14 января 2013 г
№2 (164) 6 января 2013 г
№1 (163) 1 января 2013 г
№52 (162) 24 декабря 2012 г
№51 (161) 17 декабря 2012 г
№50 (160) 10 декабря 2012 г
№49 (159) 3 декабря 2012 г
№48 (158) 26 ноября 2012 г
№47 (157) 19 ноября 2012 г
№46 (156) 12 ноября 2012 г
№45 (155) 5 ноября 2012 г
№44 (154) 29 октября 2012 г
№43 (153) 22 октября 2012 г
№42 (152) 15 октября 2012 г
№41 (151) 8 октября 2012 г
№40 (150) 1 октября 2012 г
№39 (149) 24 сентября 2012 г
№38 (148) 17 сентября 2012 г
№37 (147) 10 сентября 2012 г
№36 (146) 3 сентября 2012 г
№35 (145) 27 августа 2012 г
№34 (144) 20 августа 2012 г
№33 (143) 13 августа 2012 г
№32 (142) 6 августа 2012 г
№31 (141) 30 июля 2012 г
№30 (140) 23 июля 2012 г
№29 (139) 15 июля 2012 г
№28 (138) 9 июля 2012 г
№27 (137) 2 июля 2012 г
№26 (136) 25 июня 2012 г
№25 (135) 18 июня 2012 г
№24 (134) 11 июня 2012 г
№23 (133) 04 июня 2012 г
№22 (132) 28 мая 2012 г
№21 (131) 21 мая 2012 г
№20 (130) 14 мая 2012 г
№19 (129) 6 мая 2012 г
№18 (128) 30 апреля 2012 г
№17 (127) 23 апреля 2012 г
№16 (126) 16 апреля 2012 г
№15 (125) 9 апреля 2012 г
№14 (124) 2 апреля 2012 г
№13 (123) 26 марта 2012 г
№12 (122) 19 марта 2012 г
№11 (121) 12 марта 2012 г
№10 (120) 5 марта 2012 г
№9 (119) 27 февраля 2012 г
№8 (118) 20 февраля 2012 г
№7 (117) 13 февраля 2012 г
№6 (116) 6 февраля 2012 г
№5 (115) 30 января 2012 г
№4 (114) 23 января 2012 г
№3 (113) 16 января 2012 г
№2 (112) 9 января 2012 г
№1 (111) 2 января 2012 г
№52 (110) 26 декабря 2011 г
№51 (109) 19 декабря 2011 г
№50 (108) 12 декабря 2011 г
№49 (107) 05 декабря 2011 г
№48 (106) 28 ноября 2011 г
№47 (105) 21 ноября 2011 г
№46 (104) 14 ноября 2011 г
№45 (103) 7 ноября 2011 г
№44 (102) 31 октября 2011 г
№43 (101) 24 октября 2011 г
№42 (100) 17 октября 2011 г
№40 (98) 3 октября 2011 г
№39 (97) 26 сентября 2011 г
№38 (96) 19 сентября 2011 г
№37 (95) 12 сентября 2011 г
№36 (94) 5 сентября 2011 г
№35 (93) 29 августа 2011 г
№34 (92) 22 августа 2011 г
№33 (91) 15 августа 2011 г
№32 (90) 08 августа 2011 г


АДРЕС РЕДАКЦИИ: 84205, Дружковка, ул. Ленина, 26, 2-й этаж, комн. 7, тел. 4-24-32, http://stavgkh.ru/ E-mail: k0nstantin-evdokimov(#)rambler.ru Подписной индекс 95327
Мнение авторов не всегда совпадает с мнением редакции газеты.
При использовании материалов сайта в интернете, активная гиперссылка http://stavgkh.ru/ обязательна.
При перепечатке информации сайта, ссылка на http://stavgkh.ru/ обязательна.