Газета Наша Дружковка
 
ДРУЖКОВСКАЯ ГОРОДСКАЯ ЕЖЕНЕДЕЛЬНАЯ ГАЗЕТА

Главная страница   Последние новости

№18 (180) 29 апреля 2013 г.


НАША ИСТОРИЯ
Наша Дружковка


Вы еще не купили
новый "Справочник - путеводитель" по Дружковке?
Дружковка-Путеводитель

Это:
- самые точные карты поселков и микрорайонов;
- 650 географических объектов;
- круглосуточные аптеки, универсальные телефоны-автоматы, опорные пункты милиции, стоянки такси, важнейшие госучреждения, заводы;
- около 100 предприятий малого и среднего бизнеса, их адреса и телефоны;
- новейгие сведенья по истории Дружковки и количеству населения.

А кроме этого - прекрасный дизайн, офсетная печать, цветной вкладыш и цветная ламинированая обложка.

Такого Дружковка еще не видела!

Цена одного путеводителя -
10 гривен.

Спрашивайте у распространителей и в специализированных магазинах "Канцтовары".

В редакции газеты "НАША ДРУЖКОВКА"(ул. Ленина, 26) вы можете приобрести новый путеводитель за наличный и безналичный расчет.

Тел. (06267) 4-24-32.

Нова версія про створення станцій Дружківка і Кіндратівка

Мы публикуем фрагмент работы ученика 11 класса ОШ №9 Анатолия Сухова (научный руководитель учитель истории Нина Макарова) «Роль залізничного транспорту в модернізації економіки Донбасу» на прикладі Курсько-Харківско-Азовської залізниці, которая была признана одной из лучших в Малой академии наук в этом году.

Будівництво колії заводу Донецького товариства. 1906 рік. Фото із фондів музею Дружківського машинобудівного заводуБудівництво Курсько – Харківсько – Азовської залізниці
У більшості країн Західної Європи того часу, а також у США залізниці будувалия приватним капіталом. Цим же шляхом пішов уряд Олександра ІІ. У 1857р. був затверджений статут «Головного управління російських залізниць», який заснували іноземні капіталісти. Це товариство отримало дозвіл на будівництво найважливіших ліній майбутньої російської залізниці. У 1857-1859 р.р. було створено ще кілька акціонерних товариств для будівництва окремих залізниць.
Уряд надавав залізничним товариствам фінансову допомогу. Він гарантував їм отримання прибутку на вкладений капітал. Якщо прибуток був меншим, уряд доплачував різницю. Без цієї гарантії приватний капітал не будував залізниці. Найбільше залізниць було побудовано в кінці 60-х - поч. 70-х років ХІХст. Вони призначалися головним чином для обслуговування хлібного ринку. Залізничне будівництво на території Донецького басейну почалося більше ста років тому (у 1861р.), коли була споруджена Грушевсько-донська дорога завдовжки 70 км., що дала вихід антрацитам Східного Донбасу (нині Ростовська область) на Дон і далі до Азовського моря. Відтіснивши своїх конкурентів, С.С.Поляков 1 березня 1868 року одержав дозвіл на створення акціонерного товариства, якому була видана на 85 років концесія на будівництво дороги. Відкриття дороги намічалося на 1 серпня 1869 року. Будівництво почалося 5 травня 1868 року. Воно велося одночасно на всій лінії. Дорогу будували одноколійною. Проте проект був розрахований на створення двоколійного шляху. Тому зведення мостів, створення труб, відсипання земляного полотна здійснювалося з розрахунку на двоколійну. Протяжність ділянки дороги, що проходила через Донбас, складала 332 версти. Вона поділялась на 3 відрізки: Лозова-Слов’янськ, Слов’янськ-Харцизьк, Харцизьк-Таганрог.
Відкриття робіт з будівництва залізниці розпочалося 5 травня 1868 р. Від Курська до Таганрога будівництво велося на всьому протязі більш 700 верств (746 км.). Працювало більш 17000 робітників. Темпи будівництва були небачені на той час. 17 травня 1869р. рейки були прокладені до Харкова, а вже 22-го в місто прибув перший потяг, який складався з 5 вагонів і локомотиву. Укладка рейок на Азовській дільниці від Харкова на південь почалась у кінці липня. Рейки укладали по версті за добу (більше 5 км). За розрахунками краматорського дослідника В.Ф.Коцаренко 5-10 вересня укладка рейок велася на території сучасного Краматорська. По нижній течії Кривого Торця залізниця до ст.Костянтинівка була побудована в 10-15 числах вересня 1869р. Землі, на яких будувалася залізниця, викуплялися в землевласників. Урядова комісія з 22 грудня дозволила рух потягів на протязі від Харкова до Таганрога. 23 грудня 1869р. відбулося офіційне відкриття руху поїздів на всій відстані Курсько- Харківсько-Азовської залізниці.
Будівництвом Донецької ділянки залізниці керував інженер П.Н.Горлов. Під час дослідницьких робіт на південь від Микитівки він виявив поклади вугілля та запропонував побудувати тут шахти для постачання вугілля для паровозів і парових двигунів водокачок. В результаті була відкрита копальня «Корсунська копь», що згодом стала відомою як «Кочегарка».
Основне устаткування для дороги: мости, поворотні круги, стрілки, засоби зв’язку та рейок – було замовлене за кордоном. Путіловський завод (Петербург) і Демидовський (Урал) виготовили частину рейок. Уральський промисловець Мальцев поставив чавунні труби, а костромський заводчик Шпильок виготовив устаткування для водопостачання. Курсько-Харківсько-Азовська дорога була побудована за 20 місяців. У липні 1869 року почався рух на ділянці Курськ-Харків. А 23 грудня того ж року (5 січня 1870 року за новим стилем) пішли потяги від Харкова до Таганрога. Залізничні станції Донбасу відразу ж прийняли на себе масу вантажів. Найбільшою з хлібовантажних станцій була Дружківка. Через неї щорічно проходило 1400 вагонів зерна. Станція Щербинівка відправляла щодоби 4000 пудів вугілля, Харцизськ – 12000 пудів. Від шахт на вантажні майданчики вугілля доставляли гужовим транспортом.
У ході експлуатації першої залізниці в Донбасі виникало немало проблем. Одна з них – снігові замети. На їх розчищення не було сил. Як бути? Відомий ботанік Н.К.Средінський дійшов висновку, що вести боротьбу із заметами допоможе живий захист дороги. За його пропозицією поблизу Микитівки почали створювати лісозахисну смугу. Цей досвід незабаром підхопили на іншіх дорогах країни. Садівний матеріал вирощували у Велікоанадольському лісництві.
Таким чином 1869 році була побудована Курсько-Харківсько-Азовськая залізниця.

Нова версія щодо часу створення ст. Дружківка і ст. Кіндратівка і розвиток господарств біля цих станцій
Залізниця від ст. Краматорської проходить на південний схід до ст.Дружківка. В літературі, зокрема в «Історї міст і сіл Української РСР» говориться, що «початок сучасному місту поклало робітниче селище, яке виникло в 70-х роках ХІХ ст. при ст.Дружківка Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Назвали селище так, як і село, яке розташоване в 6 км від неї (зараз це селище міського типу Олексієво-Дружківка). До початку 90-х років тут діяло невелике промислове підприємство, яке було засноване в 1873 р.». В довіднику «Дружківка» відмічається, що у 1870р. в шести кілометрах на північ від ст.Дружківка була побудована залізнична станція. С.Кривоносова, завідуюча музею при Дружківському машинобу-дівному заводі спробувала відповісти на питання: коли з’явилася станція Дружківка [9,4]. Це ж питання цікавило і відомого краєзнавця М.Янко в статті «Дружківка. Вік і назва». Він вважав, що хазяїн цукрового заводу доміг, щоб йому неподалік від заводу побудували залізничну станцію. Її побудували і назвали за найменуванням села Дружківка, що лежало за шість верст східніше... А через 15 років побудували роз’їзд біля слободи Дружківка. Цій невеликій станції дали ім’я німецької колонії Кіндратівка. От і вийшло дві Дружківки і дві Кіндратівки».
Енциклопедичний словник Ефрона і Брокгауза за 1893р., порівняння карт зі збірника статистичних відомостей щодо Єатеринославської губернії за 1885 р. (Дод.А) і карта, яка була складена землеміром М. Грипером в 1891р. і була доповнена в 1915р., (Дод.Б), дослідження дружківського цукрового заводу донецьким істориком Абуковим С. [2,91], різноманітні відомості про будівництво Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, які знайшов дослідник з Краматорська В.Д.Коцаренко, підштовхнули до зовсім іншого погляду на початок ст.Дружківка.
У звіті правління товариства Курсько-Харківсько-Азовської залізниці за 1869р. значилася за ст.Слов’янськ ст.Дружківка. Де ж вона була?
Аналізуючи карту за 1885р., можна зробити висновок, що спочатку залізниця від ст.Слов’янськ і до ст.Дружківка проходила на правому березі Казенного Торця, а не так, як сучасна дорога, яка проходить по лівій стороні, і сьогодні там існує міст через річку в р-ні селища Сурова. Це, можливо, зв’язано з рельєфом місцевості і зручними долинами річок Казенний і Кривий Торець. В 1869р від ст.Слов’янськ до ст.Дружківка був тільки міст в районі р.Маячка. Карта відповідає на питання, де ж була перша ст. Дружківка. Це там, де ст.Дружківка, волосний центр. В словнику І.А. Ефрона і Ф.А. Брокгауза за 1893р. знаходимо «Дружківка – село Бахмутського повіту, Єкатерино-славської губернії. ст.Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Жителів 162, школа, лікарня, аптека, поштово-телеграфна установа». Недалеко від Дружківки знаходиться цукровий завод (виробництво З м карб), цегляний завод, паровий млин».
У всіх роботах по історії Дружківки початок станції пов’язують з цукровим заводом Борисівських (а не графа Борисова), який вважали був побудован в 1873р. Архівні матеріали і донецькій історик Абуков С. спростовують це твердження. Завод був заснований в 1881р. Цукрове виробництво було сезонне. Посуха, особливо 1886, 1889, 1891р.р. не сприяла успішній роботі заводу. Від злиття Казенного і Кривого Торця до ст.Дружківка було тільки маленьке селище Миколаївка. Цукровий завод переживав підйоми і спадок. За сезон 1882-1883р.р. Борисівські отримали 443 тис.крб за цукор, а в 1883-1884р.р. прибуток став меньшим – 345 тис.карб.. Сильна посуха 1891р. зупинила роботу заводу. Журналіст С.Каронін у 1891 році спостерігав пейзажі нашого краю з вікна потягу, який йшов з Ростову. Ось як він описує свою мандрівку: «Дорога от Ростова до Святых гор, которые должны были послужить мне пунктом от которого я намеривался делать поездки по разным направлениям, промелькнула быстрее нежели кто-нибудь от нас ожидал; тем более, что ради посторонних соображений мы должны были остановиться дня на три на одной из маленьких станций в центре погибающего сахарного завода… Степь и степь, сзади и спереди… Ровная, скучная». Зі станції Каронін проїхав 43 верстви до Святих гір. Це якраз сучасна відстань від ст.Дружківка (сучасна ст.Кіндратівка) до Святих гір. В Бахмутському повіті був тільки цукровий завод Борисівських, тому можемо припустити, що мова йде про цей завод. Підприємці Борисівські продали свої землі. У 1884 році була побудована Єкатеринівська залізниця, по якій з Кривого Рогу на Донбас пішла залізна руда. Це спонукало більгійських та французьких підприємців будувати в сільскій місцевості, де була дешева робоча сила, і біля залізниці металургійні та машинобудівні заводи. Так в 1893 році Донецьке товариство залізодільного і сталеливарного виробництв почало будівництво заводу. Перша домна була задута в травні 1894 року. Весною 1898 року більгійці-промисловці уклали Торецьке сталелеварне виробництво на території колишнього цукрового заводу.
Біля заводу створюється спочатку полустанок, який отримує назву Дружківка. Його значення стає більш важливим ніж станція біля села Дружківка, а станцію біля села назвали на честь великої німецької колонії. Таким чином, спочатку в 1869 році була побудована ст.Дружківка, біля села Дружківка. Перенесли її тільки в 90-х роках ХІХст.
О.Купрін працював декілька місяців на рейкопрокатному заводі. Враження від роботи дали матеріал для нариса «Рейкопрокатний завод» і для повісті «Молох». Нарис був написан в 1896р. для газети «Киевлянин». Опис заводу з нарису О.Купрін повторив в повісті «Молох». Там і з’являється перший опис ст.Дружківки, яка є попередником сучасної ст.Дружківка. Купрін відмічає енергійну роботу по перевантаженню грузів з вагонів на вози. На основі цього можемо зробити висновок, що у 1896 році до заводу ще не було під’їздного дороги. На початку 90-х років ХІХст. на Донбасі було тільки 10 під’їздних шляхів. На початок ХХст. їх вже мало 111 підприємств [16,99]. Від ст.Дружківка такий під’їздний шлях до заводу будують в 1906 році. Лікар А.Марзеєв побував у 1911 році в нашіх краях для ліквідації епідемії холери. В своїх записах він вже згадує ст.Дружківку біля сел.Яковлівка.
Таким чином будівництво сучасної ст.Дружківка (на карті 1883р. тут знаходилось село Миколаївка) і селища Яковлівка зв’язане з будівництвом заснованого французькими промисловцями «Донецького товариства залізодільного і сталелітейного виробництва». Спочатку був полустанок. Вантажі до заводу везли на мажах. Потім була протягнута залізниця до заводу. Таким чином, в кінці 90-х років ХІХст. значення набуває новий полустанок, який поступово перетворюється на станцію. В цей час залізниця вже стає державною і керівництво, розуміючи важливість вантажопотоку з нових заводів, згоджується на перенос ст.Дружківка (назви) на нове місце. Ст.Дружківка біля села Дружківка отримує назву Кіндратівка. Це назва німецької колонії, яка разом з іншими німецькими колоніями стає найбільшим виробником зерна в Дружківській волості. Станція приймає на себе основний вантажообіг зерна. Жителі Кіндратівки згадують що біля станції буди великі дерев’яні пакгаузи. У 1916 році біля ст.Дружківка був побудован хімічний завод, який діяв до 1918 року. Сировинна і технічна бази дозволили налагодити необхідні для оборони країни хімічні речовини.
Можемо зробити висновок, що Курсько-Харківсько-Азовська і Єкатеринославська залізниці стимулювали економічний розвиток різних галузей виробництва.



Читать дальше >>

<< Вернуться на Главную страницу
№49 (211) 9 декабря 2013 г
№48 (210) 2 декабря 2013 г
№47 (209) 25 ноября 2013 г
№46 (208) 18 ноября 2013 г
№45 (207) 11 ноября 2013 г
№44 (206) 4 ноября 2013 г
№43 (205) 28 октября 2013 г
№42 (204) 21 октября 2013 г
№41 (203) 14 октября 2013 г
№40 (202) 7 октября 2013 г
№39 (201) 30 сентября 2013 г
№38 (200) 23 сентября 2013 г
№37 (199) 16 сентября 2013 г
№36 (198) 9 сентября 2013 г
№35 (197) 2 сентября 2013 г
№34 (196) 26 августа 2013 г
№33 (195) 19 августа 2013 г
№32 (194) 12 августа 2013 г
№31 (193) 5 августа 2013 г
№30 (192) 29 июля 2013 г
№29 (191) 22 июля 2013 г
№27 (189) 8 июля 2013 г
№26 (188) 24 июня 2013 г
№25 (187) 17 июня 2013 г
№24 (186) 10 июня 2013 г
№23 (185) 3 июня 2013 г
№22 (184) 27 мая 2013 г
№21 (183) 20 мая 2013 г
№20 (182) 13 мая 2013 г
№19 (181) 6 мая 2013 г
№18 (180) 29 апреля 2013 г
№17 (179) 22 апреля 2013 г
№16 (178) 15 апреля 2013 г
№15 (177) 8 апреля 2013 г
№14 (176) 1 апреля 2013 г
№13 (175) 25 марта 2013 г
№12 (174) 18 марта 2013 г
№11 (173) 11 марта 2013 г
№10 (172) 4 марта 2013 г
№9 (171) 25 февраля 2013 г
№8 (170) 18 февраля 2013 г
№7 (169) 11 февраля 2013 г
№6 (168) 4 февраля 2013 г
№5 (167) 28 января 2013 г
№4 (166) 21 января 2013 г
№3 (165) 14 января 2013 г
№2 (164) 6 января 2013 г
№1 (163) 1 января 2013 г
№52 (162) 24 декабря 2012 г
№51 (161) 17 декабря 2012 г
№50 (160) 10 декабря 2012 г
№49 (159) 3 декабря 2012 г
№48 (158) 26 ноября 2012 г
№47 (157) 19 ноября 2012 г
№46 (156) 12 ноября 2012 г
№45 (155) 5 ноября 2012 г
№44 (154) 29 октября 2012 г
№43 (153) 22 октября 2012 г
№42 (152) 15 октября 2012 г
№41 (151) 8 октября 2012 г
№40 (150) 1 октября 2012 г
№39 (149) 24 сентября 2012 г
№38 (148) 17 сентября 2012 г
№37 (147) 10 сентября 2012 г
№36 (146) 3 сентября 2012 г
№35 (145) 27 августа 2012 г
№34 (144) 20 августа 2012 г
№33 (143) 13 августа 2012 г
№32 (142) 6 августа 2012 г
№31 (141) 30 июля 2012 г
№30 (140) 23 июля 2012 г
№29 (139) 15 июля 2012 г
№28 (138) 9 июля 2012 г
№27 (137) 2 июля 2012 г
№26 (136) 25 июня 2012 г
№25 (135) 18 июня 2012 г
№24 (134) 11 июня 2012 г
№23 (133) 04 июня 2012 г
№22 (132) 28 мая 2012 г
№21 (131) 21 мая 2012 г
№20 (130) 14 мая 2012 г
№19 (129) 6 мая 2012 г
№18 (128) 30 апреля 2012 г
№17 (127) 23 апреля 2012 г
№16 (126) 16 апреля 2012 г
№15 (125) 9 апреля 2012 г
№14 (124) 2 апреля 2012 г
№13 (123) 26 марта 2012 г
№12 (122) 19 марта 2012 г
№11 (121) 12 марта 2012 г
№10 (120) 5 марта 2012 г
№9 (119) 27 февраля 2012 г
№8 (118) 20 февраля 2012 г
№7 (117) 13 февраля 2012 г
№6 (116) 6 февраля 2012 г
№5 (115) 30 января 2012 г
№4 (114) 23 января 2012 г
№3 (113) 16 января 2012 г
№2 (112) 9 января 2012 г
№1 (111) 2 января 2012 г
№52 (110) 26 декабря 2011 г
№51 (109) 19 декабря 2011 г
№50 (108) 12 декабря 2011 г
№49 (107) 05 декабря 2011 г
№48 (106) 28 ноября 2011 г
№47 (105) 21 ноября 2011 г
№46 (104) 14 ноября 2011 г
№45 (103) 7 ноября 2011 г
№44 (102) 31 октября 2011 г
№43 (101) 24 октября 2011 г
№42 (100) 17 октября 2011 г
№40 (98) 3 октября 2011 г
№39 (97) 26 сентября 2011 г
№38 (96) 19 сентября 2011 г
№37 (95) 12 сентября 2011 г
№36 (94) 5 сентября 2011 г
№35 (93) 29 августа 2011 г
№34 (92) 22 августа 2011 г
№33 (91) 15 августа 2011 г
№32 (90) 08 августа 2011 г


Адрес редакции газеты "Наша Дружковка": 84205, г. Дружковка, ул. Ленина, 26, 2-й этаж, комн. 7, тел. 4-24-32, E-mail: k0nstantin-evdokimov(#)rambler.ru Подписной индекс 95327
  Мнение авторов не всегда совпадает с мнением редакции газеты.
При использовании материалов сайта в интернете, активная гиперссылка http://stavgkh.ru/ обязательна.
При перепечатке информации сайта, ссылка на http://stavgkh.ru/ обязательна.