ГОРОДСКАЯ ЕЖЕНЕДЕЛЬНАЯ ГАЗЕТА

Главная страница   Последние новости

№4 (166) 21 января 2013 г.


СОЦИУМ
Наша Дружковка


Вы еще не купили
новый "Справочник - путеводитель" по Дружковке?
Дружковка-Путеводитель

Это:
- самые точные карты поселков и микрорайонов;
- 650 географических объектов;
- круглосуточные аптеки, универсальные телефоны-автоматы, опорные пункты милиции, стоянки такси, важнейшие госучреждения, заводы;
- около 100 предприятий малого и среднего бизнеса, их адреса и телефоны;
- новейгие сведенья по истории Дружковки и количеству населения.

А кроме этого - прекрасный дизайн, офсетная печать, цветной вкладыш и цветная ламинированая обложка.

Такого Дружковка еще не видела!

Цена одного путеводителя -
10 гривен.

Спрашивайте у распространителей и в специализированных магазинах "Канцтовары".

В редакции газеты "НАША ДРУЖКОВКА"(ул. Ленина, 26) вы можете приобрести новый путеводитель за наличный и безналичный расчет.

Тел. (06267) 4-24-32.

Чи є у українського народу вибір?

Микола ХОДУС

Кожен раз, йдучи на вибори, ми голосуємо за кращу долю і кожен раз — помиляємося. Здавалося б, усі в здоровому розумі, стараємося правильно оцінити ситуацію і людей, що рвуться до влади над нами. Чому ж тоді усе так погано, все неправильно, все не так як хотілося ? Змінюються президенти, голови парламенту (ВР) і керівники урядів, а віз і нині там, як у казці про Лебедя, Щуку та Рака. За роки незалежності ми звикли до всього: до вибухів на стадіонах, до стрілянини в нашому рідному місті (коли ставали каліками невинні люди), до повідомлень про убивство родини Щербанів у Донецькому аеропорті, убивство нашого земляка-підприємця в Москві, до «випадкових» пострілів на полюванні, внаслідок яких гинуть відомі люди. Ми так звикли до усих цих чорних повідомлень, що збайдужіли вкрай. А чи замислювалися Ви, шановний читачу, що є причиною всіх оцих бід? Завдяки чому немає кінця бідам українського народу? Та і слов’ ян взагалі?

Пропоную поміркувати над цими питаннями, бо кінець кінцем ці біди стосуються кожного з нас.
По-перше, пропоную Вам, шановні громадяни, виразити словами, що таке український народ? А поки Ви будете розмірковувати, я викладу свою точку зору на це непросте питання.
Є людська спільнота, що проживає в державі Україна — ми всі — різні. Я не маю на увазі національну, релігійну чи іншу приналежність. Ми всі маємо свою лінію життя, що вироблена нами на основі сімейного, суспільного виховання, особистого життєвого досвіду та накреслена на нашому особистому генетичному коді.
Нас об’єднує те, що ми з вами проживаємо на території України, ми -всі разом сформували її ноосферу. Своїми думками, діями ми з Вами впливаємо на якість ноосфери, а значить і на якість свого життя, бо ноосфера прагне до рівноваги і не потерпить стану перенасичення її енергетичним брудом (енергією зла).
Отже, коли накопиться в ноосфері певна кількість зла - вона включає механізми самоочищення. Як же очищається Ноосфера, (пишу з великої літери)?
Я про це скажу Вам, шановний читачу в кінці своєї статті, а поки що викладу деякі аксіоми;
1. Всяка людина, яка в’їжджає на територію України, автоматично підключається до її Ноосфери .
2. Якість зв’язку людина - Ноосфера не залежить від національності та релігійної приналежності, зв’язок цей двосторонній.
3. Пов’язання людини, яка перебуває на території України, відбувається, коли ця людина вступає в контакт з громадянином України, а це можуть бути і ділові стосунки, і просто розмова про життя - буття..
4. «Закланними ягнятами», завдяки, яким очищається Ноосфера, в першу чергу можуть стати новоприбульці, особливо коли вони вороже налаштовані(з яких йде інтенсивне випромінення злої енергії) в Ноосферу.
5. Є певна закономірність у системі концентрації та переміщення енергій в Ноосфері.
Я назвав свої викладки аксіомами, бо на практиці дослідив їх. Приведу вам один приклад закономірності, яку ви можете перевірити. Коли відбувалися вибори Президента України (останні маю на увазі), на екранах телевізорів показували неодноразово мапу голосування по областях України. І вона дивним чином співпала з мапою виробничого травматизму! Піднявши документи по обсягах виробничого травматизму за три останні роки, я встановив, що в областях, де голосували за одного з кандидатів, виробничий травматизм був приблизно в 10(!) разів менший, аніж в тих областях, де голосували за другого кандидата.
Чому так відбувалося? Тому що концентрація злої енергії вимагає більшої трати людського ресурсу на нейтралізацію зла, яке накопичується від нас же, від людей, в Ноосфері.
Отже, як бачите, шановні українці, вибір у нас є. Тож давайте виберемо собі дійсно світле майбутнє. Викиньте на смітник зі своєї душі ненависть, заздрість, навіть мимолітну злість.
Нехай в серцях Ваших поселиться любов до держави Україна, до всіх людей, які проживають в її кордонах (чи то гагузи, чи то татари, чи то росіяни, чи то українці, чи які інші за національністю), бо всі ми пливемо у одному човні і у нас одна держава і один Творець, який створив її і нас із Вами. Зробіть свій вибір життєвого шляху вірно.


Дружковчанин из Тюмени

Анатолий ПАНАСЕЙКО

Третью неделю по заснеженной Дружковке хожу и никак не привыкну. Все кажется, что попал на другую планету. В Швейцарию, например — сказочное царство-государство…
К тому ж — чудо рождественское произошло: встретил красивого, очень интересного человека.

Владимир ВольюнгЗима-кудесница даже пень одухотворяет. Так его припорошит искусно снежной кепкой, что выглядит он забавным гномиком. Вот-вот заговорит.
И я, тоже старый пенек, просветленный природной благодатью, первого встречного в новом году дружковчанина поздравляю:
— С Новым годом вас, добродий! Со снежной радостью!
Добродий благодарно притормаживает:
— Здравствуйте сто лет, отец!
Давайте считать этот светлый, долгожданный небесный дар — добрым предзнаменованием.
И случился у нас хороший летучий разговор. О том, что жизнь — замечательная штука и много в ней хорошего. Которое не может не умножиться, если само Провидение послало нам искрометный смехотерапевтический «Девяносто пятый квартал», явивший в предновогодье похожего на волшебника Арсения Яценюка.
А моего новогоднего собеседника зовут Владимир Иосифович Вольюнг. Родился он в Тюмени, в трудолюбивой и гордой семье. В семилетнем возрасте приехал в Дружковку. И сейчас — красивый, интеллигентный, сорокадвухлетний — работает в ООО «ДУЭТ» бригадиром слесарей-сантехников.
Коллеги его любят и гордятся своим замечательным немцем.
Немцы — они везде немцы…


Війна не на життя, а за газ

Дмитро БІЛЬКО

«Сьогодні рівно о сьомій російською стороною було припинено постачання газу…» - ці слова одного з речників Нафтагазу, що пролунали по всіх медіа України (й не тільки) сприймаються як слова з відомої пісні воєнної доби «22 июня ровно в четыре часа…».

Отож «Київ» знов-таки бомбардували, хоч і бомбами невидимими – інформаційними. От вже містом ходять плітки, жахливі пророцтва, чорні перекази та історії. Як повідомлення з фронтів виглядають новини про замерзаючу Болгарію та не зовсім замерзлу, але вкрай перелякану Західну Європу. Вона, під тиском цілком зрозумілого на усіх мовах і наріччях «генерала Мороза», вже на все здатна, аби тільки не втрачати свого вельми приємного й усіма туристами знаного затишку. А оцей «генерал Мороз», який не раз рятував Росію у війнах минулих сторіч, став у нагоді й зараз. Щоправда, тепер він удягнений у цивільні строї. Мороз він, знаєте, зовсім не тітка. Так, містом ширяться чутки про те, що армії цього нещадного «генерала» захоплюють будинок за будинком, мабуть, вже є перші жертви. Уявляються закаменілі манекени трупів попід тинням, полопані радіатори опалення та замотані у лахміття люди, що допалюють у буржуйках останні залишки фамільного дванадцятитомника О.Дюма, якого не менш драматично були здобували у чергах до книгарень за оспіваних у билинах і естрадних піснях радянських часів. Можливо, навіть також на лютому морозі, записуючи номерки на посинілих долонях.
Питається, навіщо робити оці «розборки» узимку під Різдво, так показово? А тому, що так вигідніше, оскільки можна вбити кількох зайців одночасно: провчити знахабнілу українську владу, вкотре перелякати українське населення, дискредитувати Україну як міжнародного партнера, отримати кращу ціну в умовах загального падіння цін на енергоносії, показати Європі призабуту «кузькину-мать!» … Список можуть продовжити фахівці з економічних та геополітичних питань. Проте не треба бути Вадимом Карасьовим, аби розуміти, що такою чудовою нагодою, гріх не скористатися. Одна тільки біда, у цій війні усі ми виглядаємо у ролі бранців, яких тримають як заклад. Так поводяться терористи, корсари, хто завгодно, але не «культурна нація», «колиска народів», віри православної та усіх тих пушкіних із, пробачте, гоголями запару. Після цього хочеться приєднатися до рядків з Юрія Андруховича, коли він у «Листах в Україну» (а писалися вони буцімто із Москви) пише щось на кшталт (наводжу по-пам’яті): тут усі вже такі православні, що власне я схиляюся до ісламу.
Може, дійсно-таки остаточно «схилитися-перехреститися», даруйте, на такій неріздвяній єресі? Або переглянути політику, стандарти життя? Скільки можна терпіти власних та чужих насильників у цивільних жупанах, що ділять нас, як здобич, у нас на очах?! Ми ж люди, трясця бісовій матері.


Путешествие за здоровьем

Стелла СОЛОНЕНКО

Ах, рябина кудрявая!.. Красива она в любое время года: в белой кипени цветов по весне, в зеленом ажуре листвы и в ярких гроздьях, опушенных снегом. Ей посвящены песни и стихи. Она воспевается как символ любви и грусти. Но не каждый знает о ее лечебных свойствах.

Напиток из рябины используется как мощное противосклерозное свойство, а по наличию сорбита-природного заменителя сахара для диабетиков — ей нет равных.
Плоды рябины — настоящая кладовая здоровья. А сейчас жизнь такова, что у нас нет внутреннего покоя. День без «события» воспринимаешь как подарок судьбы, как передышку…
И вот я уже топала по тропе, ведущей подальше от трассы. Тропинку окаймляла сухая трава, припорошенная снегом. На нем черными пятнами важно вышагивали вороны, а завидев меня, взметнулись и скрылись за деревьями. Воробьи, птички-синички трудолюбиво искали себе корм в редняке. Легкий снежок стелился по дороге. Линючий, бездомный пес все время бежал за мной и дружелюбно вилял хвостом — голодный должно быть, бедняга… Шагая по снегу, я присматриваю деревья. На ветках, слегка придавленная морозцем, сверкая алыми гроздьями, висела рябина. Трудно было оторвать взгляд от этой красоты. Гроздья висели высоко, и мои руки до них не доставали. Я ходила вокруг дерева, как лиса из известной басни. Птицы перелетали с ветки на ветку, лакомились ягодами. Наконец, найдя палку, я стала наклонять ветки. Мой мешочек наполнялся, азарт брал свое, и «улов» оказался достаточно весомым.
По пути к дому я, разумеется, напробовалась ягод. Они были мягкие, сладкие, приятно горчили. Дома заварила их в термосе, настояла и стала всех угощать. «Вкусненько!» — говорили домочадцы.
Разохотившись, через пару дней, я снова пошла по знакомой тропе — и не напрасно. Уходя из дому, я прихватила кусочек хлебца и маленькую косточку, чтобы порадовать своего спутника-песика. Взяв угощенье из моих рук, он благодарно вильнул хвостом и стал есть.
Когда возвращалась домой с полным пакетом ягод, прохожие удивленно спрашивали, что я буду с ними делать? Некоторые брезгливо морщились, а зря!
В чем смысл моего путешествия?
Отныне и до самой весны я не останусь без витаминов. Их на деревьях — вон сколько! А еще получила душевный и физический комфорт. Тем и прекрасна жизнь. Нарвите, заварите, отведайте этот целебный напиток. Не пожалеете!



Читать дальше >>

<< Вернуться на Главную страницу
№49 (211) 9 декабря 2013 г
№48 (210) 2 декабря 2013 г
№47 (209) 25 ноября 2013 г
№46 (208) 18 ноября 2013 г
№45 (207) 11 ноября 2013 г
№44 (206) 4 ноября 2013 г
№43 (205) 28 октября 2013 г
№42 (204) 21 октября 2013 г
№41 (203) 14 октября 2013 г
№40 (202) 7 октября 2013 г
№39 (201) 30 сентября 2013 г
№38 (200) 23 сентября 2013 г
№37 (199) 16 сентября 2013 г
№36 (198) 9 сентября 2013 г
№35 (197) 2 сентября 2013 г
№34 (196) 26 августа 2013 г
№33 (195) 19 августа 2013 г
№32 (194) 12 августа 2013 г
№31 (193) 5 августа 2013 г
№30 (192) 29 июля 2013 г
№29 (191) 22 июля 2013 г
№27 (189) 8 июля 2013 г
№26 (188) 24 июня 2013 г
№25 (187) 17 июня 2013 г
№24 (186) 10 июня 2013 г
№23 (185) 3 июня 2013 г
№22 (184) 27 мая 2013 г
№21 (183) 20 мая 2013 г
№20 (182) 13 мая 2013 г
№19 (181) 6 мая 2013 г
№18 (180) 29 апреля 2013 г
№17 (179) 22 апреля 2013 г
№16 (178) 15 апреля 2013 г
№15 (177) 8 апреля 2013 г
№14 (176) 1 апреля 2013 г
№13 (175) 25 марта 2013 г
№12 (174) 18 марта 2013 г
№11 (173) 11 марта 2013 г
№10 (172) 4 марта 2013 г
№9 (171) 25 февраля 2013 г
№8 (170) 18 февраля 2013 г
№7 (169) 11 февраля 2013 г
№6 (168) 4 февраля 2013 г
№5 (167) 28 января 2013 г
№4 (166) 21 января 2013 г
№3 (165) 14 января 2013 г
№2 (164) 6 января 2013 г
№1 (163) 1 января 2013 г
№52 (162) 24 декабря 2012 г
№51 (161) 17 декабря 2012 г
№50 (160) 10 декабря 2012 г
№49 (159) 3 декабря 2012 г
№48 (158) 26 ноября 2012 г
№47 (157) 19 ноября 2012 г
№46 (156) 12 ноября 2012 г
№45 (155) 5 ноября 2012 г
№44 (154) 29 октября 2012 г
№43 (153) 22 октября 2012 г
№42 (152) 15 октября 2012 г
№41 (151) 8 октября 2012 г
№40 (150) 1 октября 2012 г
№39 (149) 24 сентября 2012 г
№38 (148) 17 сентября 2012 г
№37 (147) 10 сентября 2012 г
№36 (146) 3 сентября 2012 г
№35 (145) 27 августа 2012 г
№34 (144) 20 августа 2012 г
№33 (143) 13 августа 2012 г
№32 (142) 6 августа 2012 г
№31 (141) 30 июля 2012 г
№30 (140) 23 июля 2012 г
№29 (139) 15 июля 2012 г
№28 (138) 9 июля 2012 г
№27 (137) 2 июля 2012 г
№26 (136) 25 июня 2012 г
№25 (135) 18 июня 2012 г
№24 (134) 11 июня 2012 г
№23 (133) 04 июня 2012 г
№22 (132) 28 мая 2012 г
№21 (131) 21 мая 2012 г
№20 (130) 14 мая 2012 г
№19 (129) 6 мая 2012 г
№18 (128) 30 апреля 2012 г
№17 (127) 23 апреля 2012 г
№16 (126) 16 апреля 2012 г
№15 (125) 9 апреля 2012 г
№14 (124) 2 апреля 2012 г
№13 (123) 26 марта 2012 г
№12 (122) 19 марта 2012 г
№11 (121) 12 марта 2012 г
№10 (120) 5 марта 2012 г
№9 (119) 27 февраля 2012 г
№8 (118) 20 февраля 2012 г
№7 (117) 13 февраля 2012 г
№6 (116) 6 февраля 2012 г
№5 (115) 30 января 2012 г
№4 (114) 23 января 2012 г
№3 (113) 16 января 2012 г
№2 (112) 9 января 2012 г
№1 (111) 2 января 2012 г
№52 (110) 26 декабря 2011 г
№51 (109) 19 декабря 2011 г
№50 (108) 12 декабря 2011 г
№49 (107) 05 декабря 2011 г
№48 (106) 28 ноября 2011 г
№47 (105) 21 ноября 2011 г
№46 (104) 14 ноября 2011 г
№45 (103) 7 ноября 2011 г
№44 (102) 31 октября 2011 г
№43 (101) 24 октября 2011 г
№42 (100) 17 октября 2011 г
№40 (98) 3 октября 2011 г
№39 (97) 26 сентября 2011 г
№38 (96) 19 сентября 2011 г
№37 (95) 12 сентября 2011 г
№36 (94) 5 сентября 2011 г
№35 (93) 29 августа 2011 г
№34 (92) 22 августа 2011 г
№33 (91) 15 августа 2011 г
№32 (90) 08 августа 2011 г


Адрес редакции газеты "Наша Дружковка": 84205, г. Дружковка, ул. Ленина, 26, 2-й этаж, комн. 7, тел. 4-24-32, E-mail: k0nstantin-evdokimov(#)rambler.ru Подписной индекс 95327
  Мнение авторов не всегда совпадает с мнением редакции газеты.
При использовании материалов сайта в интернете, активная гиперссылка http://stavgkh.ru/ обязательна.
При перепечатке информации сайта, ссылка на http://stavgkh.ru/ обязательна.