ГОРОДСКАЯ ЕЖЕНЕДЕЛЬНАЯ ГАЗЕТА
   
Главная страница

№15 (125) 9 апреля 2012 г.


  ПОЛИТИКА И ЭКОНОМИКА

Наша Дружковка

Вы еще не купили
новый "Справочник - путеводитель" по Дружковке?


Дружковка-Путеводитель

Это:
- самые точные карты поселков и микрорайонов;
- 650 географических объектов;
- круглосуточные аптеки, универсальные телефоны-автоматы, опорные пункты милиции, стоянки такси, важнейшие госучреждения, заводы;
- около 100 предприятий малого и среднего бизнеса, их адреса и телефоны;
- новейгие сведенья по истории Дружковки и количеству населения.

А кроме этого - прекрасный дизайн, офсетная печать, цветной вкладыш и цветная ламинированая обложка.

Такого Дружковка еще не видела!

Цена одного путеводителя -
8 гривен.
Спрашивайте у распространителей и в специализированных магазинах "Канцтовары".
В редакции газеты "НАША ДРУЖКОВКА"(ул. Ленина, 26) вы можете приобрести новый путеводитель за наличный и безналичный расчет.
Тел. (06267) 4-24-32.

Команды «Думать!» – не было!

Михайло Притула

Хочется спросить у этих невоспитанных мерзавцев – Что Вы, негодяи, со Страной сделали?
Но Сердцем понимаю – вопрос ведь не в том, что сделали, а в том, что НЕ сделали.
Часы неумолимо отмеряют каждую минуту жизни. Твоей жизни. За эту минуту миллионы твоих сограждан могут сделать много полезного. Например, посмотреть в глаза своему ребенку. Или объясниться в любви. Или дать начало новой жизни. Или что-то сделать полезное и нужное всем.
Политики разучились Думать. Почти все. Потому, что им никто не дал такую команду. А без команды они могут только грабить свой Народ. Предлагая нам простой выбор:
Что Вам лучше, что бы у вас украли правой рукой или левой?
Вам какие ВОРЫ больше нравятся – застенчивые или клоуны?
Вам как приятнее, чтобы Вас раздела до трусов девочка или мальчик?
Землю свою отдадите по копейке или по полторы?
Прекрасный выбор, прекрасные темы для обсуждения, высокоинтеллектуальные, правда?
Повышенный хватательный рефлекс среднестатистического депутата имеет мало общего с умением Думать.
Думать о Стране, о Народе, о Государстве, смотреть хотя бы лет на десять в будущее.
И самое страшное, что мы, невольно подражая слабоумным мерзавцам, перестали думать вместе с ними.
«Тому що» верили, что кто-то прилетит на голубом вертолете, привезет нам «стабільність і добробут», «покращить наше життя прямо сьогодні», так как «закон один для всіх».
Не случилось. Идолы продолжают заниматься своим любимым делом – красть.
Самое время им помочь.
Пользуясь случаем, хочу обратиться со словами благодарности к Юлии Владимировне. Огромное Вам спасибо – Вы показали Народу, как много у нас украли и что часть можно вернуть. Пусть 1000 гривен – но сам факт!
Теперь о главном – о деньгах. О Твоих, деньгах, читатель!
На самом деле, разве Тебя волнует, каковы будут взаимоотношения между Президентом, Премьером, Верховной Радой??? Это вопрос, по сути своей интересен не более, чем захватывающий сюжет очередной мыльной оперы в телевизоре.
Мы просто теряем самое дорогое – время. Они отвлекают наше внимание. Пока мы обсуждаем дурацкие вопросы, они тырят наши бабки.
Это суровая правда, мой друг.
Вспомни о правильных вопросах, на которые ОНИ тебе не дадут ответа:
Где взять деньги на человеческую жизнь тогда, когда не стало работы?
Где найти работу, если стоят заводы, если нет рабочих мест?
Как начать собственное дло, если нет денег на взятки?
Как кормить, одевать, воспитывать детей, платить за обучение?
Как уверенно смотреть в будущее?
Смогут ли сегодняшние политики дать Тебе уверенность в Твоем будущем, если они не уверены в своем?
Смогут ли Они создать условия для стабильного развития Твоего достатка, если не создали таких условий для себя и постоянно отбирают друг у друга предприятия, которые когда то принадлежали народу?
Нет, и еще раз нет! Кина не будет. Только перманентный Цирк.
Значит, имеем Право подсказать нашим так называемым политикам, что они должны сделать прямо сегодня. И меня совсем не интересует, почему они не могут. Так как женщин иногда не интересует вопрос, почему мужчина хочет, но не может принести домой приличные деньги.
Порядок должен быть такой, что государство доплачивает каждому украинцу деньги, которых не хватает на жизнь без нищеты, и гражданин не может их добыть из других легальных источников. Виплата производится с того дня, когда украинец сообщил государству о своем бедственном положении.
Вот это и есть настоящая гарантия прожиточного минимума.
Прожиточный минимум устанавливается по принципу действительного положение каждого украинца.
Таким образом каждому украинцу в любом случае гарантируется наличие у него достаточных средств на оплату питания, жилья, отопления, коммунальных услуг, общественный транспорт, страховые взносы на медицинское обеспечение, наличие необходимой бытовой техники (стиральная машина, холодильник, телевизор, свч-печь), одежды.
Гарантируется государственная помощь в открытии собственного дела – в том случае, если у украинца нет возможности исправить свое положение, устроившись наемным работником.
Кто-то из политиков скажет, что это невозможно, что это разрушит экономику.
Кто-то из политиков назовет меня популистом, который ничего не понимает.
Такому политику напомню, что команду «Думать!» ему по- прежнему никто не давал. И такой политик или дурак, или преступник, который ворует Народные деньги.
Так как именно такая система социальной защиты работает в Германии с 1961 года, а Германия тогда была беднее, чем мы сегодня.
Хватает денег на дорогие джипы? Хватит и на социальную помощь – 1 джип = социальная помощь на пропитание 1 человека в течение 20 лет по 1000 гривен в месяц.
Вот такая правда. Даю команду: «ДУМАТЬ!»
Теперь, уважаемые политики, можете начинать думать.
Очень надеюсь, что для этого Вам не потребуется еще одна революция.


Про політичні прикмети і не тільки...

Александр Ярмыш, Алина Червяцова

Почнемо з політичних, суто українських, прикмет: високосний рік прийшов – чекай на зміни в конституцію; запеклі дискусії щодо депутатської недоторканності – це до виборів, чергових або позачергових, парламентських або президентських.
Ідея позбавлення депутатів імунітету не є новою. Згадаємо всеукраїнський референдум у квітні 2000 року, коли переважна більшість громадян України проголосували за відміну частини 3 статті 80 Конституції, відповідно до якої народні депутати не можуть бути без згоди парламенту притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Імплементувати результати референдуму не вдалося. Зокрема, у 2000 році відповідний законопроект двічі не отримував необхідної конституційної більшості.
Відтоді тема депутатської недоторканності активно спекулюється різними політичними силами, при цьому «недоторканність» плутається з «недоторканістю», а суперечки за право першості щодо висунення цієї ідеї разом із звинуваченнями політичних опонентів чи політичних союзників у небажанні підтримати «демократичні» перетворення стали загальним правилом.
Ведеться боротьба за голоси виборців, боротьба за владу. Це – політика, яка характеризується ситуативністю політичного інтересу: змінюється політичний інтерес, який залежить від обставин місця й часу, – змінюється й розуміння політичної доцільності, у тому числі й щодо змісту правових норм.
Відповідно, змінюється ставлення до депутатської недоторканності, правового статусу опозиції, типу виборчої системи, мети і напрямів конституційної реформи тощо.
Утім, більш важливо депутатську недоторканність розглядати не в контексті політичного інтересу, а в контексті сутності проблеми – демократичних традицій, принципів парламентаризму.
З цієї точки зору, чомусь не віриться, що повне скасування депутатської недоторканності й уведення «суперімперативного» мандату, сприятиме становленню України як демократичної, соціальної, правової держави.
Депутатська недоторканність: питання теорії та практики Теорія конституційного права визнає інститут депутатської недоторканності важливою гарантією діяльності депутата. Депутатська недоторканність складається з двох елементів – депутатського індемнітету та депутатського імунітету.
Індемнітет означає депутатську невідповідальність (не плутати з безвідповідальністю!), яка поширюється на діяльність депутата як парламентаря.
Депутат не може бути притягнутий до відповідальності за результати голосування, висловлювання у парламенті, його органах та поза ними при здійсненнідепутатських функцій, внесення законопроектів, звернення з депутатськими питаннями та запитами тощо.
Імунітет полягає в особливій, відмінній від загальної, процедурі притягнення народних обранців до кримінальної відповідальності, а також в особливому порядку вирішення питання щодо їхнього арешту або затримання.
Індемнітет та імунітет покликані забезпечити незалежність позиції депутата з приводу будь-якого питання, що складає предмет розгляду в парламенті, захист його від тиску, в першу чергу, з боку виконавчої влади; особливого значення депутатська недоторканність має для опозиції.
Отже, депутатська недоторканність – це не особистий привілей, а норма публічно-правового характеру, спрямована на забезпечення безперешкодного та ефективного здійснення народними депутатами покладених на них функцій.
У демократичних країнах депутатська недоторканність – прописна істина, яка не потребує жодних доказів, сприймається як належне і є елементом, і разом з тим, необхідною умовою парламентаризму.
Неможливо уявити парламентаризм, тобто систему політичної організації держави, яка побудована на принципі розподілу влад і у якій парламенту належить юридичне верховенство, без сильного парламенту.
Свого часу, теоретик англійської конституції Алексіс Дайсі не без гордості говорив, що англійський парламент може все, крім одного – він не може перетворити чоловіка на жінку. Це було сказано ще у ХІХ столітті.
Що може сучасний український парламент зараз, і що він зможе після скасування депутатської недоторканості: контролювати уряд, проводити неупереджені парламентські розслідування, послідовно захищати інтереси виборців?
Очевидно, що скасування депутатської недоторканності погіршить і без того слабку позицію парламенту, створить додаткові проблеми в системі організації вищих органів влади.
«Доторканність» перетворить представницький орган на кишенькову забавку, таке собі демократичне «брязкальце», що складається з заляканих маріонеток. Це добре розуміють англійці, німці, французи, італійці та багато інших народів, що живуть у країнах, так званої, сталої демократії, конституційне законодавство яких передбачає недоторканність.
Українське суспільство рішуче налаштоване проти депутатської недоторканості – за даними різних соціологічних опитувань ідею її скасування поділяє близько 80% громадян.
В тому, що в суспільстві існують такі настрої, великою мірою винуваті самі народні обранці: відвертий популізм, нехтування інтересами виборців, зловживання повноваженнями – все це призводить до того, що недоторканність депутатів викликає негативну реакцію.
«Чим вони кращі за мене, – думає пересічний громадянин, – що корисне вони зробили для мене, суспільства, країни, щоб мати, крім усього іншого, ще й недоторканність?»
Скасування недоторканності: законодавчі ініціативи
У розчарованому суспільстві існує попит на скасування депутатської недоторканості, який, за законами політичного ринку (чи базару?), породжує пропозицію. В результаті з’являються відповідні законопроекти.
Законопроект, поданий Іваном та В’ячеславом Кириленками у грудні 2011 вирішує проблему недоторканності за принципом «немає статті – немає проблем». Усі пропозиції зводяться до виключення із закону про статус народного депутата статті 27, яка закріплює депутатський індемнітет та імунітет.
Мета, безумовно, шляхетна, але...
По-перше, не зрозуміло, про які «міжнародні правові стандарти» йдеться, оскільки конституційне законодавство більшості сучасних демократичних країн передбачає інститут депутатської недоторканності, межі якої визначаються по-різному, залежно від рівня розвитку політичної системи та сталості демократичних традицій.
По-друге, вкрай сумнівним виглядає твердження, що скасування депутатської недоторканності створить необхідні правові умови для безперешкодного і ефективного здійснення депутатських повноважень.
По-третє, згаданий законопроект не лише не усуває суперечності у чинному українському законодавстві, а навпаки, створює нову колізію. Справа в тім, що стаття, яку пропонується виключити, майже дослівно відтворює положення частини 1 та частини 3 статті 80 Конституції України.
Інститут депутатської недоторканності є конституційним, тому відповідні зміни мають вноситися, в першу чергу, до Основного Закону.
Щоправда майже через місяць після внесення аналізованого законопроекту, його автори подали до парламенту ще один – про внесення відповідних змін до Конституції, яким пропонується викласти статтю 80 в такій редакції: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».
В принципі, другий проект не запропонував нічого нового: стаття 80 Конституції мала б саме такий вигляд у випадку імплементації результатів квітневого референдуму 2000 року.
До речі, тоді, у 2000 році, європейська спільнота сприйняла всеукраїнський референдум як загрозу парламентаризму. Референдум викликав негативну реакцію ПАСЕ, яка ставила навіть питання про виключення України зі складу цієї організації.
Чи стала українська демократія у 2012 році настільки міцною, що скасування депутатської недоторканності не матиме для неї жодних негативних наслідків?!
Питання риторичне.
Але 20 березня 2012 року Верховна Рада ухвалила рішення (226 голосів) про включення законопроекту, який стосується внесення змін до Конституції до порядку денного та направлення його на висновок до Конституційного Суду на предмет додержання норм статті 157 та статті 158 Основного закону.

www.pravda.com.ua/


Читать дальше

Веруться на Главную страницу
№49 (211) 9 декабря 2013 г
№48 (210) 2 декабря 2013 г
№47 (209) 25 ноября 2013 г
№46 (208) 18 ноября 2013 г
№45 (207) 11 ноября 2013 г
№44 (206) 4 ноября 2013 г
№43 (205) 28 октября 2013 г
№42 (204) 21 октября 2013 г
№41 (203) 14 октября 2013 г
№40 (202) 7 октября 2013 г
№39 (201) 30 сентября 2013 г
№38 (200) 23 сентября 2013 г
№37 (199) 16 сентября 2013 г
№36 (198) 9 сентября 2013 г
№35 (197) 2 сентября 2013 г
№34 (196) 26 августа 2013 г
№33 (195) 19 августа 2013 г
№32 (194) 12 августа 2013 г
№31 (193) 5 августа 2013 г
№30 (192) 29 июля 2013 г
№29 (191) 22 июля 2013 г
№27 (189) 8 июля 2013 г
№26 (188) 24 июня 2013 г
№25 (187) 17 июня 2013 г
№24 (186) 10 июня 2013 г
№23 (185) 3 июня 2013 г
№22 (184) 27 мая 2013 г
№21 (183) 20 мая 2013 г
№20 (182) 13 мая 2013 г
№19 (181) 6 мая 2013 г
№18 (180) 29 апреля 2013 г
№17 (179) 22 апреля 2013 г
№16 (178) 15 апреля 2013 г
№15 (177) 8 апреля 2013 г
№14 (176) 1 апреля 2013 г
№13 (175) 25 марта 2013 г
№12 (174) 18 марта 2013 г
№11 (173) 11 марта 2013 г
№10 (172) 4 марта 2013 г
№9 (171) 25 февраля 2013 г
№8 (170) 18 февраля 2013 г
№7 (169) 11 февраля 2013 г
№6 (168) 4 февраля 2013 г
№5 (167) 28 января 2013 г
№4 (166) 21 января 2013 г
№3 (165) 14 января 2013 г
№2 (164) 6 января 2013 г
№1 (163) 1 января 2013 г
№52 (162) 24 декабря 2012 г
№51 (161) 17 декабря 2012 г
№50 (160) 10 декабря 2012 г
№49 (159) 3 декабря 2012 г
№48 (158) 26 ноября 2012 г
№47 (157) 19 ноября 2012 г
№46 (156) 12 ноября 2012 г
№45 (155) 5 ноября 2012 г
№44 (154) 29 октября 2012 г
№43 (153) 22 октября 2012 г
№42 (152) 15 октября 2012 г
№41 (151) 8 октября 2012 г
№40 (150) 1 октября 2012 г
№39 (149) 24 сентября 2012 г
№38 (148) 17 сентября 2012 г
№37 (147) 10 сентября 2012 г
№36 (146) 3 сентября 2012 г
№35 (145) 27 августа 2012 г
№34 (144) 20 августа 2012 г
№33 (143) 13 августа 2012 г
№32 (142) 6 августа 2012 г
№31 (141) 30 июля 2012 г
№30 (140) 23 июля 2012 г
№29 (139) 15 июля 2012 г
№28 (138) 9 июля 2012 г
№27 (137) 2 июля 2012 г
№26 (136) 25 июня 2012 г
№25 (135) 18 июня 2012 г
№24 (134) 11 июня 2012 г
№23 (133) 04 июня 2012 г
№22 (132) 28 мая 2012 г
№21 (131) 21 мая 2012 г
№20 (130) 14 мая 2012 г
№19 (129) 6 мая 2012 г
№18 (128) 30 апреля 2012 г
№17 (127) 23 апреля 2012 г
№16 (126) 16 апреля 2012 г
№15 (125) 9 апреля 2012 г
№14 (124) 2 апреля 2012 г
№13 (123) 26 марта 2012 г
№12 (122) 19 марта 2012 г
№11 (121) 12 марта 2012 г
№10 (120) 5 марта 2012 г
№9 (119) 27 февраля 2012 г
№8 (118) 20 февраля 2012 г
№7 (117) 13 февраля 2012 г
№6 (116) 6 февраля 2012 г
№5 (115) 30 января 2012 г
№4 (114) 23 января 2012 г
№3 (113) 16 января 2012 г
№2 (112) 9 января 2012 г
№1 (111) 2 января 2012 г
№52 (110) 26 декабря 2011 г
№51 (109) 19 декабря 2011 г
№50 (108) 12 декабря 2011 г
№49 (107) 05 декабря 2011 г
№48 (106) 28 ноября 2011 г
№47 (105) 21 ноября 2011 г
№46 (104) 14 ноября 2011 г
№45 (103) 7 ноября 2011 г
№44 (102) 31 октября 2011 г
№43 (101) 24 октября 2011 г
№42 (100) 17 октября 2011 г
№40 (98) 3 октября 2011 г
№39 (97) 26 сентября 2011 г
№38 (96) 19 сентября 2011 г
№37 (95) 12 сентября 2011 г
№36 (94) 5 сентября 2011 г
№35 (93) 29 августа 2011 г
№34 (92) 22 августа 2011 г
№33 (91) 15 августа 2011 г
№32 (90) 08 августа 2011 г


Адрес редакции газеты "Наша Дружковка": 84205, г. Дружковка, ул. Ленина, 26, 2-й этаж, комн. 7, тел. 4-24-32, E-mail: k0nstantin-evdokimov(#)rambler.ru Подписной индекс 95327
Мнение авторов не всегда совпадает с мнением редакции газеты.

При использовании материалов сайта в интернете, активная гиперссылка http://stavgkh.ru/ обязательна.
При перепечатке информации сайта, ссылка на http://stavgkh.ru/ обязательна.