ГОРОДСКАЯ ЕЖЕНЕДЕЛЬНАЯ ГАЗЕТА
   
Главная страница №8 (118) 20 февраля 2012 г.

  СОЦИУМ

Наша Дружковка

Вы еще не купили
новый "Справочник - путеводитель" по Дружковке?


Дружковка-Путеводитель

Это:
- самые точные карты поселков и микрорайонов;
- 650 географических объектов;
- круглосуточные аптеки, универсальные телефоны-автоматы, опорные пункты милиции, стоянки такси, важнейшие госучреждения, заводы;
- около 100 предприятий малого и среднего бизнеса, их адреса и телефоны;
- новейгие сведенья по истории Дружковки и количеству населения.

А кроме этого - прекрасный дизайн, офсетная печать, цветной вкладыш и цветная ламинированая обложка.

Такого Дружковка еще не видела!

Цена одного путеводителя -
8 гривен.
Спрашивайте у распространителей и в специализированных магазинах "Канцтовары".
В редакции газеты "НАША ДРУЖКОВКА"(ул. Ленина, 26) вы можете приобрести новый путеводитель за наличный и безналичный расчет.
Тел. (06267) 4-24-32.

Лінії довіри — десять років

Близько одинадцяти років тому у Дружківці розпочав функціонувати Центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді молоді (ЦСССДМ), яким нині керує Ольга Ченцова. Уже десятиліття у цій структурі працює «Телефон довіри», що з 2008 року має офіційну назву — психологічна служба «Телефон довіри». У її штаті — лише один працівник, психолог і педагог Вікторія Сидоренко. За п’ять років роботи на цій специфічній посаді вона, здається, навчилась безпомилково відрізняти найболючі проблеми і шукати оптимальні шляхи їх рішення. Тож наша сьогоднішня розмова із нею

— Пані Вікторіє, з якою метою було свого часу створено Центр соціальних служб молоді з його маленьким структурним підрозділом — «Телефоном довіри»?
— Перш за все, слід відзначити, що Дружківці в цьому плані поталанило, адже далеко не в кожному місті діє сьогодні подібна соціальна служба. Головна мета нашої професійної діяльності — психологічна допомога молодим людям у вирішенні тих найактуальніших, болючих проблем, що «підкидає» суспільству нинішня сувора, а часом і жорстока, реальність. Це — наркоманія, куріння, алкоголізм, депресія, нервові стреси, конфлікти в сім’ях і на роботі, СНІД, залежність від гральних автоматів, комп’ютеризація, а також профорієнтація, працевлаштування, самітність та інші злободенні питання.
— «Телефон довіри» здебільшого мовчить чи навпаки — не змовкає?
— Тут важко щось однозначно констатувати. З одного боку, кількість телефонних дзвінков до служби зроста, особливо, коли ми проводимо тематичні, так звані «гарячі лінії», з залученням до відповідей фахівців. Це сприймається як позитив, довіра до нашої служби. А з іншого боку, така тенденція свідчить про те, що у нашої молоді стрімко зростає кількість болючих проблем. Це — тривожно… Скажу лише, що минулого року ми отримали близько тисячі дзвінків від людей віком до 35-ти років.
— З якими закладами, з ким із професіоналів у тій чи іншій галузі співпрацюєте?
— Я, як психолог, усіх проблем, звичайно, не можу розв’язати. Тому з багатьох питань доводиться звертатися до фахівців навчальних, юридичних, медичних, правових, соціальних закладів. Особливо хочу відзначити допомогу таких спеціалістів, як Л. Комарова, В. Павлова, О. Какуша, О. Пахомова, І. Єфімова, А. Немирська, В. Безпалов, О. Бурлуцька. Я завжди можу розраховувати на їх кваліфіковану допомогу.
— З якими проблемами найчастіше звертаються? Що сьогодні найбільше хвилює молодь?
— Як і в усі часи, актуальною залишається тема першого кохання. Вона, звісно, хвилює здебільшого наших земляків віком до вісімнадцяти років. Цікавляться, як себе поводити при інтимних стосунках, як зберегти перші почуття, як правильно реагувати на кохання без відповіді. Зауважу, що це дуже делікатна тема з читко наявним психологічним підтекстом. Адже не секрет, що для юнаків і дівчат перше кохання нерідко закінчується моральною травмою, а то й трагічніше — самогубством. І тут конче потрібна довірлива розмова, мудра порада, що і намагаємося робити.
Останнім часом гостро стала проблема небажаної вагітності у неповнолітніх дівчат, пов’язана з абортами, застосуванням відповідних медичних препаратів. Так лише минулого року стали породіллям близько двадцяти дівчат, що не досягли вісімнадцятилітнього віку. У таких випадках намагаємося проводити роз’яснювальну роботу, а коли справа зайшла уже далеко, звертаємося за допомогою у жіночу консультацію.
Актуальним сьогодні є проблема насилля у сім’ї, на роботі — психологічна, фізична. Юридично тут не завжди можна допомогти. Тож намагаємося підтримати порадами, морально. Особливо це стосується конфліктів на роботі. Підказуємо, як самим реагувати на ту чи іншу ситуацію — правильно, стримано.
На жаль, невирішеною для нашого міста, як і для світової спільноти, залишається проблема наркоматичної залежності молоді. Що тривожно, куріння так званої «травки» багато вважають безобидним, не шкідливим для здоров’я. Воно і не дивно, адже у деяких країнах відповідні організації навіть намагаються офіційно легалізувати легкі наркотики, що, переконана, може мати страшні, непередбачені наслідки. З цього питання тісно співпрацюємо із відомою у Дружківці організацією «Перемога». Допомагаємо бажаючим чим можемо.
— Певне, перераховані вище проблеми стосуються, перш за все, наймолодших ваших дозвонювачів. А з якими питаннями звертаються доросліші?
— Молоді батьки віком до тридцяти років турбуються вихованням своїх дітей. Прохають поради у складній для родини ситуації. Намагаємося разом знайти правильний вихід.
Молодь, що уже розпочала чи має розпочати свою трудову діяльність, звичайно ж, цікавить питання працевлаштування. Скажімо, з початку нинішнього року розпочалося значне скорочення штату на машинобудівному заводі. Куди піти-податися молодим робітникам, спеціалістам, де реалізувати себе? Намагаємося відповісти на ці питання разом із центром занятості. Зробити це дуже важко, адже у таких молодих людей, здебільшого, склався відповідний світогляд, вони вже мають свої сталі життєві засади, омріяні плани на майбутнє. Але намагаємося розібратися у кожній конкретній справі, допомогти.
Не має визначеного вікового цензу і СНІД — гостра, болюча проблема. Тих, хто звертається до нас із цим горем, прагнемо, перш за все, заспокоїти, а уже потім надати посильну практичну допомогу.
Не існує вікових меж і для вічної, як цей білий світ, проблеми самотності. Звертаються, здебільшого, інваліди, яким, як повітря, потрібно спілкування з чуйними людьми, особливо, коли вони близькі за поглядами і переконаннями. Насторожує той факт, що останнім часом до нас звертається багато зовсім молодих людей, що скаржаться на свою самотність. Чи не свідчить це про душевну зашкарублість нашого суспільства?.. І для таких дозвонювачів намагаємося знайти друзів, однодумців, щоб вони не відчували себе у цім житті духовними одинаками. Пропонуємо їм відповідні телефони, адреси. Завжди раді, коли з’являється порозуміння, зав’язується таке необхідне для молодих людей спілкування.
— Пані Вікторіє, останнє традиційне питання: плани на найближче майбутнє?
— Маємо намір активізувати свою роботу. Добре було б відкрити нічну лінію телефонної довіри. Але це поки що, як кажуть, рожева мрія, бо її втілення в життя пов’язане з необхідністю збільшення штату нашої служби, зміцнення її матеріальної бази. А таких можливостей сьогодні, на жаль, не маємо. Зате реально можемо збільшити кількість проведення так званих гарячих ліній служби телефону довір’я. До речі, минулого року таких відбулося шість — за участю провідних фахівців з різних питань, солідної кількісті дозвонювачів. Є у нас й інші цікаві задумки, плани. Певне, що нові нам іще «підкине» життя. Тож — будемо працювати.

3-15-43

Вів бесіду Юрій ДОЦЕНКО

Все ли так хорошо?

Прочитал в Вашей газете за 23 января статью «Пам’ятайте, що ви живете в Україні». Речь там шла об украинском языке. Статья оптимистичная.
Я одинаково владею обоими языками, но пишу на русском, чтобы всем нашим жителям было понятней. Речь в моем письме пойдет исключительно об украинском языке.

Интервью с Еленой Колдышевой, конечно же, очень интересное. Она, как специалист, педагог, преподаватель украинского языка, искренне верит, а скорее хочет, чтобы все было так хорошо, как она рассказывает.
Но я с ней не согласен и считаю, что и сейчас, и особенно в годы моей учебы, а это 60-е – 70-е годы, с украинским языком у нас в стране не было и не есть все хорошо.
Перенесемся в то время. Как утверждает Елена, количество часов было одинаковое. Сколько часов русского языка и литературы, столько и украинского. Но это количество. А качественно — как подавалась украинская литература?
Как подавались в программе П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, М. Бажан, Ю. Яновський, О. Вишня, О. Гончар? Ми изучали только те произведения, которые прошли жесточайшую цензуру «Главлита» и были написаны конъюнктурно. Где были сосюринские «Мазепа», «Третя рота», где «Собор» Гончара? И многое-многое другое?
Почему было запрещено стихотворение Владимира Сосюры «Любіть Україну»? А самого автора за этот стих чуть не посадили!?
А сколько было выхолощено из Кобзаря? А комментарии к произведениям Тараса вообще делали его, как он, предвидя это, говорил: «Ентузіястом, торіч дурнем».
А где были в программе Пантелеймон Кулиш, Микола Зєров, Майк Йогансен, Володимир Свідзінський, Теодосій Осмачка, Михайло Драй-Хмара, Євген Плужник, Леонід Чернов (Малошийченко), Марко Вороний,Кость Буревій, Микола Хвильовий? И еще ТЫСЯЧИ наших украинских писателей, поэтов, историков — гениев нашего народа, которых мы не только не знали и не знаем, но было запрещено даже говорить о них.
В 60-е годы в Америке украинцы издавали «Азбуковник» (Энциклопедия украинской литературы), где доктор Богдан Романенчук в 20-ти томах разместил почти пять тысяч украинских литераторов, поэтов, писателей, просветителей 19-20 столетий.
Почти треть из них уничтожили при советской власти. Об этом есть знаменитая антология Юрия Лавриненко «Расстрелянное Возрождение», изданная тогда же, в 60-х годах, за рубежом.
Богатейшее национальное культурное наследие было попросту запрещено в СССР.
Учитель русского языка в национальной школе получал на 15% больше учителя украинского! Украинские классы комплектовались по 30 учеников, а русские по 15!! И вы говорите, что не притеснялась наша мова?
А за что же тогда положили свои головы Василь Стус, Олекса Тихий, Юрий Литвин?
Вот Елена Колдышева вспоминает в интервью об Олексе Тихом. О простом школьном учителе Алексее Ивановиче Тихом. Это живой пример. Он наш земляк, работал рядом с нами и не так уж давно, как раз в 50- 60-е годы. Каждый второй в Алексеево-Дружковке знал его лично. Еще тогда, в 60-е годы, он писал руководству СССР, что наше народное образование пришло в полный упадок. Пропагандировал систему Макаренко, жалел, что она незаслуженно забыта. А вытеснение и уничтожение властью и «народным образованием» украинского языка, которое велось повсеместно, считал преступлением.
А вот еще такая проблема. С ней столкнулась моя младшая дочь. Она окончила украинскую школу и все термины учила на украинском: кислород – кысэнь, треугольник – трыкутнык и т.д.
Вот она поступает в вуз. Приходит на занятия, а там все на русском языке, все с точностью наоборот. Это создало большие трудности в учебе, неприязнь к украинскому языку. Именно такая ситуация сейчас в Донбассе. Вся область учит украинский, а в вузах, которые, естественно, почти все находятся в областном центре, преподают на русском. Кроме некоторых факультетов ДонНУ.
И это принципиальная политика нашей области. Тупая русификация.
А вот, например, Янукович перечислил 1 миллион долларов на проведение съезда в Северодонецке. Что они там украинский язык будут отстаивать за этот миллион? Нет, на весь миллион будут думать, как его окончательно добить! И, может быть, не только язык.
Так, какую мову надо спасать?
Еще один пример. Чиновники в Донецкой одласти, в том числе, мэры, говорят исключительно на русском языке. Неужели они не могут выучить и сказать хоть десяток слов на украинском? Ведь даже Виктор Федорович выучил нашу мову, Владимир Рыбак говорит по-украински, Раиса Богатырева, Юлия Тимошенко, Петр Симоненко, а донбасская власть упорно не может, а скорее – не хочет!
Я родился на Донетчине. Отсюда мои родители, деды и прадеды. Все они говорили украинскою мовою. Потом в Донбасс было переселено много народу с разных концов СССР. Он стал для них второй родиной. И, я уверен, все они уважают язык и обычаи коренного народа Донбасса. И никто из них не против, чтобы их дети говорили украинскою мовою. Они уже все Украинцы. Они Украинский народ.
Карл Маркс говорил: «Особа, яка не володіє мовою народу, на землі якого мешкає — гість, або окупант, або раб цього окупанта».
Ще скажу од себе: у нас на Донбасі немає конфлікту між українською і російською мовами. У нас є конфлікт між мовою хама і мовою культури. І мовою хама часто балакає наша влада. Це дуже прикро, але ж владу на Донбасі вибираємо ми самі. Тому ми і маємо те, що маємо.

Евгений ШАПОВАЛОВ


Читать дальше

№49 (211) 9 декабря 2013 г
№48 (210) 2 декабря 2013 г
№47 (209) 25 ноября 2013 г
№46 (208) 18 ноября 2013 г
№45 (207) 11 ноября 2013 г
№44 (206) 4 ноября 2013 г
№43 (205) 28 октября 2013 г
№42 (204) 21 октября 2013 г
№41 (203) 14 октября 2013 г
№40 (202) 7 октября 2013 г
№39 (201) 30 сентября 2013 г
№38 (200) 23 сентября 2013 г
№37 (199) 16 сентября 2013 г
№36 (198) 9 сентября 2013 г
№35 (197) 2 сентября 2013 г
№34 (196) 26 августа 2013 г
№33 (195) 19 августа 2013 г
№32 (194) 12 августа 2013 г
№31 (193) 5 августа 2013 г
№30 (192) 29 июля 2013 г
№29 (191) 22 июля 2013 г
№27 (189) 8 июля 2013 г
№26 (188) 24 июня 2013 г
№25 (187) 17 июня 2013 г
№24 (186) 10 июня 2013 г
№23 (185) 3 июня 2013 г
№22 (184) 27 мая 2013 г
№21 (183) 20 мая 2013 г
№20 (182) 13 мая 2013 г
№19 (181) 6 мая 2013 г
№18 (180) 29 апреля 2013 г
№17 (179) 22 апреля 2013 г
№16 (178) 15 апреля 2013 г
№15 (177) 8 апреля 2013 г
№14 (176) 1 апреля 2013 г
№13 (175) 25 марта 2013 г
№12 (174) 18 марта 2013 г
№11 (173) 11 марта 2013 г
№10 (172) 4 марта 2013 г
№9 (171) 25 февраля 2013 г
№8 (170) 18 февраля 2013 г
№7 (169) 11 февраля 2013 г
№6 (168) 4 февраля 2013 г
№5 (167) 28 января 2013 г
№4 (166) 21 января 2013 г
№3 (165) 14 января 2013 г
№2 (164) 6 января 2013 г
№1 (163) 1 января 2013 г
№52 (162) 24 декабря 2012 г
№51 (161) 17 декабря 2012 г
№50 (160) 10 декабря 2012 г
№49 (159) 3 декабря 2012 г
№48 (158) 26 ноября 2012 г
№47 (157) 19 ноября 2012 г
№46 (156) 12 ноября 2012 г
№45 (155) 5 ноября 2012 г
№44 (154) 29 октября 2012 г
№43 (153) 22 октября 2012 г
№42 (152) 15 октября 2012 г
№41 (151) 8 октября 2012 г
№40 (150) 1 октября 2012 г
№39 (149) 24 сентября 2012 г
№38 (148) 17 сентября 2012 г
№37 (147) 10 сентября 2012 г
№36 (146) 3 сентября 2012 г
№35 (145) 27 августа 2012 г
№34 (144) 20 августа 2012 г
№33 (143) 13 августа 2012 г
№32 (142) 6 августа 2012 г
№31 (141) 30 июля 2012 г
№30 (140) 23 июля 2012 г
№29 (139) 15 июля 2012 г
№28 (138) 9 июля 2012 г
№27 (137) 2 июля 2012 г
№26 (136) 25 июня 2012 г
№25 (135) 18 июня 2012 г
№24 (134) 11 июня 2012 г
№23 (133) 04 июня 2012 г
№22 (132) 28 мая 2012 г
№21 (131) 21 мая 2012 г
№20 (130) 14 мая 2012 г
№19 (129) 6 мая 2012 г
№18 (128) 30 апреля 2012 г
№17 (127) 23 апреля 2012 г
№16 (126) 16 апреля 2012 г
№15 (125) 9 апреля 2012 г
№14 (124) 2 апреля 2012 г
№13 (123) 26 марта 2012 г
№12 (122) 19 марта 2012 г
№11 (121) 12 марта 2012 г
№10 (120) 5 марта 2012 г
№9 (119) 27 февраля 2012 г
№8 (118) 20 февраля 2012 г
№7 (117) 13 февраля 2012 г
№6 (116) 6 февраля 2012 г
№5 (115) 30 января 2012 г
№4 (114) 23 января 2012 г
№3 (113) 16 января 2012 г
№2 (112) 9 января 2012 г
№1 (111) 2 января 2012 г
№52 (110) 26 декабря 2011 г
№51 (109) 19 декабря 2011 г
№50 (108) 12 декабря 2011 г
№49 (107) 05 декабря 2011 г
№48 (106) 28 ноября 2011 г
№47 (105) 21 ноября 2011 г
№46 (104) 14 ноября 2011 г
№45 (103) 7 ноября 2011 г
№44 (102) 31 октября 2011 г
№43 (101) 24 октября 2011 г
№42 (100) 17 октября 2011 г
№40 (98) 3 октября 2011 г
№39 (97) 26 сентября 2011 г
№38 (96) 19 сентября 2011 г
№37 (95) 12 сентября 2011 г
№36 (94) 5 сентября 2011 г
№35 (93) 29 августа 2011 г
№34 (92) 22 августа 2011 г
№33 (91) 15 августа 2011 г
№32 (90) 08 августа 2011 г


Адрес редакции газеты "Наша Дружковка": 84205, г. Дружковка, ул. Ленина, 26, 2-й этаж, комн. 7, тел. 4-24-32, E-mail: k0nstantin-evdokimov(#)rambler.ru Подписной индекс 95327
Мнение авторов не всегда совпадает с мнением редакции газеты.

При использовании материалов сайта в интернете, активная гиперссылка http://stavgkh.ru/ обязательна.
При перепечатке информации сайта, ссылка на http://stavgkh.ru/ обязательна.