ГОРОДСКАЯ ЕЖЕНЕДЕЛЬНАЯ ГАЗЕТА
   
Главная страница №49 (107) 05 декабря 2011 г.

  ВЗРОСЛЫЕ И ДЕТИ

Наша Дружковка

Вы еще не купили
новый "Справочник - путеводитель" по Дружковке?


Дружковка-Путеводитель

Это:
- самые точные карты поселков и микрорайонов;
- 650 географических объектов;
- круглосуточные аптеки, универсальные телефоны-автоматы, опорные пункты милиции, стоянки такси, важнейшие госучреждения, заводы;
- около 100 предприятий малого и среднего бизнеса, их адреса и телефоны;
- новейгие сведенья по истории Дружковки и количеству населения.

А кроме этого - прекрасный дизайн, офсетная печать, цветной вкладыш и цветная ламинированая обложка.

Такого Дружковка еще не видела!

Цена одного путеводителя -
8 гривен.
Спрашивайте у распространителей и в специализированных магазинах "Канцтовары".
В редакции газеты "НАША ДРУЖКОВКА"(ул. Ленина, 26) вы можете приобрести новый путеводитель за наличный и безналичный расчет.
Тел. (06267) 4-24-32.

«Наша» Юлія Петрівна...

Світлана ТХАКАХОВА

Процес навчання та виховання дітей складний своєю багатоплановістю. Але найголовніше в ньому — особистість того, хто навчає та виховує. Якщо це людина високо інтелекту, до кінця розуміє свою задачу як вчителя, педагога, вихователя, якщо вона може з висоти дорослості ставити себе на місце дитини, правильно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у стосунках з її вихованцями, і головне – завжди знаходити правильне рішення, яке не принижує гідність дитини, тоді такий вчитель, педагог , вихователь цілком може розраховувати на те, що йому вдасться підібрати ключик до серця кожної , ми підкреслюємо — кожної дитини. Таку людину можна з впевненістю назвати вчителем від Бога.

«Майже три с половиною років тому, — пишуть батьки в редакцію, — наші діти переступили поріг загальноосвітньої школи № 1. У країну знань їх повела вчитель початкових класів Юлія Голубенко. З того часу ми чуємо від інших батьків: „Поталанило вам з вчителькою”. Досить швидко Юлія Петрівна завоювала довіру наших дітей, їхню любов. Так, так, саме любов.
Одного разу вона знаходилася два тижні на лікарняному. Замість неї вела уроки інша вчителька. Наші діти, приходячи додому, казали: «Коли вже нарешті прийде наша Юлія Петрівна ?” Ми питали: «Невже інша вчителька – погана?» «Ні, — відповідали діти,— але вона нам якась чужа, наша Юлія Петрівна краща за всіх !...”
Тепле і приємне слово «наша». Справді, за цей період, довжиною в три с половиною роки, вона дійсно стала „нашою. Разом з мамами та татами своїх вихованців вона переживає і радісні, і неприємні моменти складного навчально – виховного процесу. Що важливо, діти не бояться свого вчителя. Вони просто поважають його, поважають його думку. І не ображаються за погану оцінку, або незадовільну поведінку, виставлену у щоденнику. Чому ?
— Тому що наша Юлія Петрівна справедлива, вона завжди з’ясовує в конфліктній ситуації хто правий, а хто винуватий, - вважають діти. – Знаєте, як вона нас називає ?
—І як же?
—Розумники, лапочки, сонечки, котики, рибки, друзі мої...
В неї немає поганих і гарних дітей – «любимчиків». До всіх відноситься рівно, однаково, і головне - з любов’ю та турботою. В житті 4-А класу протягом навчальних років траплялося різне. І гарне, і не дуже. Але яка б ситуація не виникала, цей вчитель завжди тримав її під контролем.
Ми , батьки, дуже вдячні Юлії Голубенко за те, що вона стала не лише першою вчителькою для наших , таких різних і непростих за характерами, дітей, а й крім цього є, і впевнені – залишиться для них вірним, надійним другом.
Чому вирішили написати цього листа в газету ? Тому що зараз, на жаль, не завжди зустрінеш серед вчителів порядну, мудру, безкорисливу людину, яка б не вважала дітей „ідіотами”, „дебілами”, „баранами” і тому подібне, а навпаки – намагалася б у кожному із своїх учнів бачити особистість, відшукувати в характері дитини якусь родзинку, допомагати кожному своєму вихованцеві повірити в себе, в свою значимість і свої можливості. Погодьтесь, що таких вчителів на сьогодні не так і багато. Тому ще приємніше, що саме наша вчителька 4-А класу першої школи Юлія Голубенко є такою людиною. Щира їй подяка !»
Сім“ї Бабіченко, Белікових, Ботіних, Казарових, Кіріченко і інші (всього 18 підписів).

Отримавши такого листа, редакція просто не могла не запросити на інтерв’ю його героїню. І хоча робочий графік у Юлії Голубенко досить щільний, а вільного часу зовсім мало, вона все-таки погодилася зустрітися з читачами на сторінках нашого видання.
- Отже, Юлію Петрівно, перше питання звучить досить банально і всеж: чи мріяли ви в дитинстві про професію вчительки?
- У дитинстві я ще не знала, до якої професії відносяться мої захоплення. Але мені подобалося придумувати для інших цікаві завдання, бути відповідальної за рівень їх виконання іншими, обов’язково показувати самостійно, як ці завдання краще виконати. Лише у середніх класах я побачила все це у моїх учителів. Я була дуже спокійною і відповідальною ученицею. Вчилася добре. На бешкетників дивилася з думкою: «Чого їм нейметься?».
- Хто з ваших батьків більше вплинув на ваше рішення присвятити своє життя навчанню дітей ?
- Більшу роль в виборі моєї професії відіграла матуся, Наталя Юр’ївна Фоменко, яка була викладачем класу скрипки у музичній школі. Я часто сиділа у її кабінеті і спостерігала, як вона навчає дітей. І щоразу уявляла себе на її місці, придумувала, щоб я сказала або зробила в тому чи іншому випадку.
- Що ви вважаєте найголовнішим у взаємовідносинах між вчителем та учнем ?
- На мою думку , найважливішим у взаєминах з дітьми є вміння побачити в малюках його перлину душі і спробувати її збільшити , переростити в гарну рису характеру. Як кажуть: «Побачити, що глек наполовину повний, а не порожній» .
- Ваші колеги, а також самі діти відзначають, що ви ніколи не підвищуєте голос, Це, мабуть, досить важко, враховуючи те, що доводиться спілкуватися з активними учнями, для яких висидіти усі уроки – проблема. Все ж вам вдається знайти з ними спільну мову. Чи маєте якийсь секрет?
- Мені самій важко себе уявити поза межею урівноваженості. Секретів у спілкуванні нема. Я лише намагаюсь розмовляти з дітьми так, щоб вони відчули себе рівними зі мною, дорослими. А також прагну , щоб дитина сама проаналізувала свої помилки і самостійно зробила висновки.
- Ваш клас неодноразово брав участь у різноманітних шкільних заходах. Які здібності показали діти?
- Так, справді. Мої малюки дуже полюбляють позакласні і позашкільні заходи Наприклад, Бабіченко Дмитро — чудовий конферансьє, бо дуже відповідальний і серйозний. Турчинський Дмитро відмінно декламує поезію, Мерзляков Олександр швидко входить у роль, як справжній актор, Литвиненко Андрій дуже емоційно виконує свою роль, Паничев Ілля вміє працювати з залом. Мої дівчата —їх тільки чотири: Тетяна, Карина, Ганна і Валя — гарні винахідники з питань конкурсів. А також всі інші завжди відповідально ставляться до своїх ролей.
- А зараз, якщо дозволите, про особисте. Крім того, що ви вчителька, ви ще мати, як ми знаємо, двох дівчаток. Як вони сприймають те, що ви чиясь вчителька ?
- Мої доньки чудово розуміють складність професії учителя, тому часто співчувають своїй вчительці, Бобровій Наталі Миколаївні. Але бувають хвилини, коли вони ревнують мене до роботи, бо вона забирає багато часу.
- Ким ви бачите їх у майбутньому?
- Вони ще не проявляють схильності до якоїсь професії. Їхні мрії поки мінливі.
- Де працює ваш чоловік і чи з розумінням ставиться він до вашої професії?
- Мій чоловік працює бульдозеристом на ОАО „Рудоуправління”. Він у серцях не схвалює моєї професії, але розуміє її необхідність і допомагає мені у всьому. Моїх доньок я намагаюсь виховувати так само, як і дітей в школі. Хоча, можливо, інколи трохи суворіше.
- Чи є в вашому житті кумир ?
- В житті я не намагаюсь бути на когось схожою. Я живу за покликом серця.
- На вашу думку, вам поталанило з роботою, родиною, дітьми ?
- Я впевнена, мені поталанило з чуйним чоловіком, вдячними і люблячими дітьми, цікавою роботою.
- Чого ще чекаєте від своєї долі ?
- Від долі я чекаю світлої, рівної життєвої дороги для моїх доньок, щоб розуміння мого чоловіка не скінчилось. І щоб невичерпною була моя професійна наснага, яка буде допомагати молодшому поколінню стати справжніми людьми.
Ми не могли не поцікавитися думкою директора школи бо, хто як не вона знає свого підлеглого. Іось що розповіла Олена Гречишкіна: «Колись існувала така думка: якщо школа знаходиться не в центрі, а на окраїні, то там немає талановитих вчителів. На щастя, зараз в нашому колективі працюють такі люди, які зводять нанівець цю думку. Перша школа має висококласних спеціалістів своєї справи, які насправді турбуються про долю своїх учнів. Серед них і вчитель початкових класів Юлія Голубенко – енергійна, ініціативна, завзята, небайдужа. Їй завжди можна доручити найскладнішу справу з впевненістю, що вона буде виконана, як кажуть, на всі сто відсотків. Юлія Петрівна постійно працює над підняттям авторитету школи і сім’ї, і як результат – її поважають і діти, і дорослі. Свою роботу вона веде, зауважте, не для «галочки», не для того, щоб репетувати на кожному куті: «Погляньте, яка я гарна...» Юлія Голубенко впевнена, що вчитель повинен брати безпосередню участь у вихованні дітей, добре знати, як почуває себе дитина в сім’ї, чи приділяють їй батьки достатньо уваги. І для того, щоб все з’ясувати, незважаючи на те, що молода за віком, вона завжди знаходить потрібне слово, щоб достукатися до серця як дитини, так і дорослої людини.
Учні Юлії Голубенко відрізняються і загальною культурою, і мовою, і добротою. Це відчувається і під час проведення загально шкільних з заходів, і під час спілкування з учителями та батьками. Вона піклується про підвищення рівня знань своїх учнів, застосовуючи різноманітні форми і методи роботи, — азала директор ЗОШ №1 Олена Гречишкіна.

Сучасна подорож козацькими стежками

Олена ПІВЕНЬ, методист ЦДЮТ

У середині листопада в ЦДЮТ був проведений традиційний міський пізнавальний захід „Козацькими стежками”. Цього року право називатись гідними нащадками козацького роду виборювали учні 6-8 класів – учасники команд: „Веселі козачата” (ЗШ № 6), „Юні козачата” (ЗШ № 7), „Котигорошко (ЗШ № 8), „Борці за волю” (ЗШ № 12), „Козацька слава” (ЗШ № 17) та „Дружко” (гімназія „Інтелект”).

Під час гри юні козаки і козачки продемонстрували свої знання і вміння, набуті в ході ретельної підготовки до заходу, який передбачав участь у інтелектуальних, літературних та спортивних конкурсах.
Зміцненню бойового духу учасників перед початком змагань сприяв яскравий виступ наймолодших козачат ЗШ № 3, які відкрили захід літературно-музичною композицією про сміливих і вправних козаків. Їх старші друзі, учасники команд, із таким же завзяттям і прагненням бути кращими в усьому, взялися за конкурсні змагання. Продемонстрували командну злагодженість під час проголошення девізу, влучність і оригінальність у підборі козацьких прізвищ . На розсуд журі командами були представлені емблеми з використанням української козацької символіки.
Один із найскладніших конкурсів „бліц-опитування” дав можливість перевірити наскільки добре знають сучасні козаки історію козацтва з моменту виникнення до наших днів. Діти впевнено обирали запропоновані теми й після дружнього гарячого обговорення на більшість питань знаходили правильні відповіді.
Справжнім подарунком для гравців та вболівальників стала уявна подорож до міста Києва разом із солісткою Народного вокального ансамблю „Червона калина” ЦДЮТ Зоренко Наталею, яка чудово виконала пісню під назвою „Софія”. Вона прозвучала в пам’ять про наших пращурів-козаків, що гідно відстоювали православну віру й лишили по собі величезну кількість храмів, які й сьогодні збирають християнський люд по всій Україні.
Змагались команди і на знання українського фольклору, в якому левова частка присвячена українським героям. З’ясовували й те, в якій команді є найсильніший козарлюга (змагання на руках).
Найцікавішим і найбільш очікуваним став літературний конкурс, який передбачав показ міні-вистав про життя українських воїнів-козаків. За основу були взяті, як власні твори учнів, так і народні думи, твори українських письменників. Під час цього конкурсу перед журі стояло нелегке завдання, адже оцінювались не лише акторські здібності учасників, а й творчий режисерський задум.
У той час, коли журі підводило підсумки напружених змагань, найвідданіші вболівальники й гравці мали змогу поринути у чудовий світ народної пісні разом із солісткою Зразкового вокального ансамблю „Ельдорадо” ЦДЮТ Настею Воробей.
Ставши в єдиний стрій, мов у дружнє військо Запорізьке, молодь гучними оплесками вітала учасників й переможців гри: учнів ЗШ № 7, 17, нагороджених листами подяки за активну участь у заході, команду ЗШ № 8, що посіла ІІІ місце, учнів ЗШ № 6, 12, які вибороли ІІІ місце, і, звичайно, команду міської гімназії „Інтелект” – переможця заходу.
Цей захід дав можливість зрозуміти, що любов до Батьківщини, українського народу, прагнення бути його гідними синами та дочками, яке було рушійною силою для наших славних пращурів, через 500 років живе в серцях юних громадян, яким під силу продовжити розпочату справу – розбудову міцної незборимої держави – України.



Читать дальше

№49 (211) 9 декабря 2013 г
№48 (210) 2 декабря 2013 г
№47 (209) 25 ноября 2013 г
№46 (208) 18 ноября 2013 г
№45 (207) 11 ноября 2013 г
№44 (206) 4 ноября 2013 г
№43 (205) 28 октября 2013 г
№42 (204) 21 октября 2013 г
№41 (203) 14 октября 2013 г
№40 (202) 7 октября 2013 г
№39 (201) 30 сентября 2013 г
№38 (200) 23 сентября 2013 г
№37 (199) 16 сентября 2013 г
№36 (198) 9 сентября 2013 г
№35 (197) 2 сентября 2013 г
№34 (196) 26 августа 2013 г
№33 (195) 19 августа 2013 г
№32 (194) 12 августа 2013 г
№31 (193) 5 августа 2013 г
№30 (192) 29 июля 2013 г
№29 (191) 22 июля 2013 г
№27 (189) 8 июля 2013 г
№26 (188) 24 июня 2013 г
№25 (187) 17 июня 2013 г
№24 (186) 10 июня 2013 г
№23 (185) 3 июня 2013 г
№22 (184) 27 мая 2013 г
№21 (183) 20 мая 2013 г
№20 (182) 13 мая 2013 г
№19 (181) 6 мая 2013 г
№18 (180) 29 апреля 2013 г
№17 (179) 22 апреля 2013 г
№16 (178) 15 апреля 2013 г
№15 (177) 8 апреля 2013 г
№14 (176) 1 апреля 2013 г
№13 (175) 25 марта 2013 г
№12 (174) 18 марта 2013 г
№11 (173) 11 марта 2013 г
№10 (172) 4 марта 2013 г
№9 (171) 25 февраля 2013 г
№8 (170) 18 февраля 2013 г
№7 (169) 11 февраля 2013 г
№6 (168) 4 февраля 2013 г
№5 (167) 28 января 2013 г
№4 (166) 21 января 2013 г
№3 (165) 14 января 2013 г
№2 (164) 6 января 2013 г
№1 (163) 1 января 2013 г
№52 (162) 24 декабря 2012 г
№51 (161) 17 декабря 2012 г
№50 (160) 10 декабря 2012 г
№49 (159) 3 декабря 2012 г
№48 (158) 26 ноября 2012 г
№47 (157) 19 ноября 2012 г
№46 (156) 12 ноября 2012 г
№45 (155) 5 ноября 2012 г
№44 (154) 29 октября 2012 г
№43 (153) 22 октября 2012 г
№42 (152) 15 октября 2012 г
№41 (151) 8 октября 2012 г
№40 (150) 1 октября 2012 г
№39 (149) 24 сентября 2012 г
№38 (148) 17 сентября 2012 г
№37 (147) 10 сентября 2012 г
№36 (146) 3 сентября 2012 г
№35 (145) 27 августа 2012 г
№34 (144) 20 августа 2012 г
№33 (143) 13 августа 2012 г
№32 (142) 6 августа 2012 г
№31 (141) 30 июля 2012 г
№30 (140) 23 июля 2012 г
№29 (139) 15 июля 2012 г
№28 (138) 9 июля 2012 г
№27 (137) 2 июля 2012 г
№26 (136) 25 июня 2012 г
№25 (135) 18 июня 2012 г
№24 (134) 11 июня 2012 г
№23 (133) 04 июня 2012 г
№22 (132) 28 мая 2012 г
№21 (131) 21 мая 2012 г
№20 (130) 14 мая 2012 г
№19 (129) 6 мая 2012 г
№18 (128) 30 апреля 2012 г
№17 (127) 23 апреля 2012 г
№16 (126) 16 апреля 2012 г
№15 (125) 9 апреля 2012 г
№14 (124) 2 апреля 2012 г
№13 (123) 26 марта 2012 г
№12 (122) 19 марта 2012 г
№11 (121) 12 марта 2012 г
№10 (120) 5 марта 2012 г
№9 (119) 27 февраля 2012 г
№8 (118) 20 февраля 2012 г
№7 (117) 13 февраля 2012 г
№6 (116) 6 февраля 2012 г
№5 (115) 30 января 2012 г
№4 (114) 23 января 2012 г
№3 (113) 16 января 2012 г
№2 (112) 9 января 2012 г
№1 (111) 2 января 2012 г
№52 (110) 26 декабря 2011 г
№51 (109) 19 декабря 2011 г
№50 (108) 12 декабря 2011 г
№49 (107) 05 декабря 2011 г
№48 (106) 28 ноября 2011 г
№47 (105) 21 ноября 2011 г
№46 (104) 14 ноября 2011 г
№45 (103) 7 ноября 2011 г
№44 (102) 31 октября 2011 г
№43 (101) 24 октября 2011 г
№42 (100) 17 октября 2011 г
№40 (98) 3 октября 2011 г
№39 (97) 26 сентября 2011 г
№38 (96) 19 сентября 2011 г
№37 (95) 12 сентября 2011 г
№36 (94) 5 сентября 2011 г
№35 (93) 29 августа 2011 г
№34 (92) 22 августа 2011 г
№33 (91) 15 августа 2011 г
№32 (90) 08 августа 2011 г


Адрес редакции газеты "Наша Дружковка": 84205, г. Дружковка, ул. Ленина, 26, 2-й этаж, комн. 7, тел. 4-24-32, E-mail: k0nstantin-evdokimov(#)rambler.ru Подписной индекс 95327
Мнение авторов не всегда совпадает с мнением редакции газеты.

При использовании материалов сайта в интернете, активная гиперссылка http://stavgkh.ru/ обязательна.
При перепечатке информации сайта, ссылка на http://stavgkh.ru/ обязательна.